Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

8. 1. Віртуальна реальність

Термін «віртуальна структура» став одним з розповсю­джених у засобах мас-медіа. Віртуальність належить до чис­ла тих фундаментальних-категоріальних понять, глибинний зміст яких відкривається людству на перетині епох. У новітній час у науковому лексиконі поняття віртуальності з'явилося в 70-і роки завдяки фізикам. Вони-позначили «фіктивні» елементарні частки, як віртуальні, наявність яких давала можливість заповнити прогалини в теорії ядер­них взаємодій, їхня особливість полягає в тому, що вони існують, але тільки тут і тепер — на момент енергетичної взаємодії, без якої і поза якою вони неможливі. Наприкінці 70-х років поняття «віртуальна реальність» було використа­но дослідниками Массачусетського технологічного інституту в процесі комп'ютерного моделювання простору. З часом віртуальність стала своєрідним символом прихильників гло­бальної комп'ютерної мережі і мережевої культури.

Віртуальна реальність — це:

1. Комп'ютерні системи, які забезпечують візуальні і зву­кові ефекти, що занурюють глядача в уявний світ за екра­ном. Користувач оточується породженими комп'ютером об­разами і звуками, що дають враження реальності. Він взаємодіє з штучним світом за допомогою різних сенсорів, таких як, наприклад, шолом і рукавички, які зв'язують його рухи, враження і аудіовізуальні ефекти. Майбутні дослідження в області віртуальної реальності направлені на збільшення відчуття реальності того, хто спостерігає.

2. Нова технологія безконтактної інформаційної взаємодії, що реалізує за допомогою комплексних мульти-медіа-операційних середовищ ілюзію безпосереднього вхо­дження і присутності в реальному часі в «екранному світі», що представлений стереоскопічно. Більш абстрактно — це світ, створюваний в уяві користувача.

Термін «віртуальне» може інтерпретуватися як «штучно утворене» або як «уявне, не існуюче в реальному фізичному просторі» або як «розширене за рахунок сумісних ресурсів». В наявності явна комп'ютерна аналогія з поняттям «віртуа­льної машини», де жоден процес не може монопольно вико­ристовувати жодного ресурсу, і всі системні ресурси вважа­ються ресурсами потенційно сумісного використання. Ідея віртуальної машини лежить в основі цілого ряду ко­мерційних операційних систем, зокрема, систем VM/CMS корпорації IBM і VAX/VM компанії DEC (недаремно автор терміну «віртуальне підприємство» — один з провідних ме­неджерів фірми DEC Дж.Хопленд).

Зазначимо, що в постіндустріальній економіці тра­диційна промисловість по показниках зайнятості і частки в національному продукті поступово поступається провідним місцем сфері послуг, яка грунтується переважно на обробці інформації і виробництві знань. Основною сферою накопи­чення і використання капіталовкладень все більшою мірою стає людський капітал, як рушійна сила нескінченних за своєю природою інформаційних ресурсів (на відміну від об­межених природних ресурсів). Найважливіше положення, що характеризує сутність «нового економічного порядку» в інформаційному суспільстві, таке: відтепер конкурентоспро­можність і процвітання підприємств будь-яких галузей зале­жать не стільки від матеріальних ресурсів (займаної тери­торії, кількості будівель і цехів, продуктивності верстатів і машин), скільки від ефективності їх організації і уп­равління, наявності розвинених засобів комунікації і коопе­рації з клієнтами і партнерами, обсягу накопичених співробітниками професійних знань і умінь, а також можли­востей їх інтенсивного використання. Тому в наші дні актуальною проблемою є перебудова, реінжініринг під­приємств в цілях створення віртуальних організацій — оди­ниць нового інформаційного суспільства.