Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

8.2. Визначення ціни та обсягів виробництва монополістом

Вирішальна відмінність між чистою конкуренцією та чистою монополією полягає у своєрідності кривої попиту (рис. 8.1): якщо для конкурентної фірми вона має абсолютно еластичний характер (пряма лінія), то для чистого монополіста — спадний характер.

Спадний характер кривої попиту суттєво впливає на розробку моделі поведінки монополіста на ринку при виборі обсягів виробництва. Насамперед слід ма­ти на увазі, що ціна реалізації додаткової одиниці продукції для монополіста завжди перевищує додат­ковий доход, отриманий від її продажу (граничний доход). Виробник не зможе продати більше продукції без зниження ціни на неї. Проте він буде змушений


одночасно знизити ціну не тільки на додаткову оди­ницю продукції, а й на весь обсяг продаж. Якщо на конкурентному ринку граничний доход продавця формується лише за рахунок виграшу від збільшення обсягу продаж, то для чистого монополіста цей ви­граш зменшується на розмір програшу від зниження ціни на попередній обсяг проданої продукції.

Нехай монополіст може продати 40 одиниць продук­ції за ціною  =150 грн. Для збільшення обсягу про­даж до 50 одиниць він змушений знизити ціну до= 140 грн. Приріст сукупного доходу      буде станови­ти 1000 грн., а граничний доход — 100 грн., тоді як ціна додатково проданої одиниці продукції — 140 грн.

На рис. 8.2, де відображено описану ситуація, бачи­мо, що втрата доходу від зниження ціни дорівнює пло­щі фігури .   а додатково отриманий доход від збільшення обсягу продаж — площі фігури
Залежно від співвідношення цих площин граничний доход може бути позитивною величиною від'ємною або дорівнювати нулю

Продовжимо розглядати приклад фірми, що вироб­ляє стільці. Припустимо, що вона працює не на кон­курентному ринку, а є чистим монополістом, тоді збільшення обсягів продажу буде супроводжуватися зниженням ціни (табл. 8.1).


конкурентної фірми рівновага встановлюється тоді, ко­ли ціна досягає мінімальних середніх витрат. Інші за­
кономірності впливають на дії монополіста. Оскільки крива граничного доходу монополіста не збігається з
кривою ціни (кривою попиту), точка максимізації при­бутку завжди лежатиме лівіше від точки перетину кри­
вих попиту та граничного доходу. Тобто монополіст максимізує прибуток, якщо обсяги виробництва менші, ніж це могло бути на конкурентному ринку      При цьому він реалізує продукцію за цінами  що пере­вищують середні витрати для запропонованого обсягу продаж  і отримує економічний прибуток. На рис. 8.4 розмір економічного прибутку монополіста від­повідає площі заштрихованої фігури.


Оскільки вступ у галузь, де панує монополіст, за­блоковано, то для нього немає загрози з боку конку­рентів, які, збільшивши пропозицію та відповідно пе­ресунувши її криву вправо, знизили б ціну рівноваги та ліквідували економічний прибуток. На відміну від конкурентної фірми монополіст має змогу як у корот­котерміновому, так і у довготерміновому періоді отримувати економічний прибуток.

Інколи складається помилкове уявлення про ціно­ву політику монополіста. Найпоширенішими є такі помилки:

1. Монополіст намагається встановити найвищу ціну. Ця помилка грунтується на неусвідомленні того, що збільшення ціни для монополіста обертається змен­шенням обсягів продаж. Насправді монополіст не має за мету максимізацію ціни, а шукає такий її рівень, що забезпечив би йому максимальний прибуток.

2. Чим більша різниця між ціною реалізації, продук­ції, та середніми витратами на виробництво одиниці продукції, тим більший прибуток отримує монопо­ліст. Це твердження справедливе лише відносно до-ходності з одиниці продукції. Монополіст ставить за мету максимізувати загальний прибуток. Його мак-симізація не завжди збігається з максимізацією продукту з одиниці продукції. Порівняйте, що доцільні­ше для монополіста, продати по 10 грн. 40 шт. про­дукції при витратах на виробництво одиниці продук­ції 5 грн. чи по 9 грн. 100 шт. продукції при витра­тах 6 грн. на одиницю? У першому випадку монопо­ліст отримає 100% прибутку з кожної одиниці продук­ції, а у другому — тільки 50%. Однак загальний при­буток монополіста у другому випадку становитиме 300 грн., тоді як у першому випадку лише 200 грн. Отже, для монополіста привабливіший той варіант, який максимізує його загальний прибуток, хоча при цьому можна і не мати максимальний прибуток з одиниці продукції.

3. Монопольне становище на ринку завжди га­рантує беззбиткову діяльність. Для монополіста іс­нуватиме варіант беззбиткової діяльності у тому ви­падку, якщо крива попиту перетинатиме криву серед­ніх витрат. Так буває найчастіше, оскільки, як пра­вило, крива попиту на продукцію монополіста має до­сить еластичну ділянку з великим кутом нахилу. Од­нак легко уявити ситуацію, коли крива попиту про­ходить нижче, ніж крива середніх витрат, не маючи з нею жодних спільних точок (рис. 8.5).

Така ситуація складається тоді, коли монополіст продовжує випускати продукцію, попит на яку різко впав. Навіть якщо якесь підприємство було б сьогодні


абсолютним  монополістом   з  виробництва  рахівниць чи примусів, то це не гарантувало б йому беззбиткової діяльності.