Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

8.2. Ринок міжнародного туризму

Протягом 60-70-х років ХХ століття міжнародний туризм став явищем глобального масштабу. Нині щороку понад півмільярда чо­ловік відвідують зарубіжні країни з метою туризму.

Міжнародний туризм як специфічна форма пропозиції і попиту перетворився на важливий елемент суспільного виробництва. Обмін послугами у сфері міжнародного туризму дає змогу країнам, які від­відують іноземні туристи, включати до складу свого національного багатства природні ресурси у вигляді особливостей клімату, красот природи, а також культурних, історичних, релігійних, архітектурних та інших пам'яток.

Міжнародний туризм розвивається у тісному взаємозв'язку з ін­шими аспектами міжнародного життя, тому темпи зростання обсягу

міжнародного туризму визначаються загальною кон юнктурою сві­тової економіки.

Наведемо деякі статистичні дані щодо туризму. Валютні надход­ження від міжнародного туризму зросли з 6,8 млрд дол. у 1960 р. до 14,1 млрд дол. У 1967 р. їх частка у загальній вартості світового екс­порту товарів і послуг становила 6,7 %.

За станом на 1990 р. доходи від міжнародного туризму досягли вже 255 млрд дол., найбільшою була частка США (40,6 млрд дол.). Витрати американських туристів за кордоном також перевищували витрати туристів з інших країн.

Надходження іноземної валюти від міжнародного туризму у світі є досить значними і мають тенденцію до зростання, проте у загаль­ній сумі цих надходжень відповідні частки регіонів світу та окремих країн відрізняються, що зумовлено багатьма чинниками.

Для багатьох країн надходження від міжнародного туризму пе­ретворилися на одне з найважливіших джерел припливу іноземної валюти. Згідно з даними Всесвітньої туристичної організації, у світі є півтора десятки країн, у яких доходи від туризму перевищують над­ходження від інших статей експорту, нерідко багаторазово. Зокрема, у чотирьох з половиною десятках країн надходження від туризму становлять понад 25 % вартості експорту.

Позитивне сальдо Франції від туристичного бізнесу становить у середньому близько 6 млрд дол., Іспанії — 13 млрд дол. Доходи від туризму забезпечують третину вартості експорту Іспанії. Ана­логічною є частка доходів від туризму в загальному експорті Авс­трії.

В Японії та Німеччині негативне сальдо між експортом та імпор­том туристичних послуг щороку у середньому становить відповідно 20 і 15 млрд дол.

Серед країн, що розвиваються, найбільше позитивне сальдо від ту­ристичного бізнесу має Таїланд — близько 3 млрд дол. щороку. 50 % усього валового внутрішнього продукту Багамських островів ство­рюється завдяки обслуговуванню іноземних туристів.

Валютно-фінансовий аспект міжнародного туризму має важливе економічне значення. Туризм перетворився на важливий чинник на­ціонального розвитку, що впливає на багато галузей економік країн світу — будівництво шляхів сполучення, транспорт, зв'язок, громад­ське харчування, торгівлю, комунально-побутове обслуговування,

медицину тощо. Туристичні підприємства надають туристам ком­плекс послуг.

Часто завдяки міжнародному туризму у віддалених територій з'являється стимул до розвитку. Зокрема, там відроджуються забуті ремесла й окремі галузі народної творчості. Туризм є засобом підви­щення зайнятості населення, поліпшення використання природних ресурсів країн.

Туризму властиві економічні особливості. Міжнародний туристич­ний обмін є обміном живими людьми. Туристичні послуги не можуть пересуватися за своїм покупцем, їх не можна зберігати. Ринок міжна­родного туризму є ринком покупця. Основні посередники — авіапідприємства, що обслуговують регулярні і чартерні авіарейси, оператори турів, туристичні агентства і фірми.

Протягом періоду після Другої світової війни відбулися значні зміни у розподілі надходжень від міжнародного туризму серед регіо­нів світу. Якщо у 1950 р. частка європейських країн у загальносвіто­вих надходженнях від туристичної галузі становила 40 %, то в сере­дині 1960-х років вона зросла до 60 %. У ті роки частка країн, що роз­виваються, у міжнародному туризмі становила 10-11 % від обсягу світових надходжень від цієї діяльності. Є дані про те, що у 1969 р. послугами міжнародного туризму скористалися 153 млн чол.

Наприкінці 60-х років міжнародний туризм концентрувався пере­важно в Європі, на частку якої припадало 74 % його загального об­сягу, друге місце посідала Північна Америка (16 %), на інші регіони світу припадало лише 10 % обсягу міжнародного туризму.

У середині 90-х років близько 65 % міжнародних туристичних по­дорожей припадало на Європу, 20 % — на Америку. Частка решти країн світу становила 15 %. За станом на 1993 р. у сфері туризму створювалося 10,1 % світового внутрішнього валового продукту та налічувалося 10,5 % загальної кількості робочих місць.

На зламі тисячоліть у світовій індустрії туризму було задіяно по­над 100 млн чол. Вона належала до ряду найбільших за кількістю ро­бочих місць. У Північній Америці доходи від туризму становили 5 % у валовому національному продукті, ця галузь забезпечувала робо­тою 8 % загальної кількості працівників. Відповідні показники За­хідної Європи становили 7 і 11 %.

Міжнародний туризм розвивається нерівномірно не лише в окре­мих регіонах, а й у межах певного регіону планети, що зумовлено ступенем розвитку туристичної інфраструктури, віддаленістю тери­торії та іншими чинниками.

Країни — члени Організації економічного співробітництва та розвитку обчислюють надходження від іноземного туризму за до­помогою врахування банківських операцій або за методом приб­лизного підрахунку. У разі використання першого методу врахову­ються загальні надходження іноземної валюти до всіх установ, підприємств та організацій, що мають право виконувати операції з іноземною валютою. Метод приблизного підрахунку базується на вибіркових опитуваннях, під час яких одержують необхідні дані від туристичних, готельних, транспортних та інших організацій. Окре­мі країни — члени ОЕСР включають у надходження від міжнародно­го туризму також вартість товарів, що іноземні туристи купують і вивозять з країни.

Відсутність єдиної методики значно ускладнює точну оцінку впливу міжнародного туризму на платіжні баланси. Існуючу статис­тику надходжень від туристичної галузі не можна вважати досить точною для визначення реального внеску міжнародного туризму в економічний розвиток будь-якої країни. Відсутні надійні критерії ви­значення ролі туризму й у сфері міжнародної торгівлі.

Слід мати на увазі, що баланс туристичної діяльності не враховує багатоаспектність впливу туристичних зв'язків на життя суспільства. Економічне значення міжнародного туризму для тієї або іншої краї­ни — явище складне та унікальне, його аналіз лише за допомогою статистики надходжень і відпливу валюти є відносним і не дає мож­ливості оцінити вплив цієї сфери діяльності на економічне життя у сукупності. Втім, попри зазначене, надходження від міжнародного туризму розглядають як вагомий індикатор його економічного зна­чення.

Міжнародний туризм може призвести також і до відпливу валю­ти за кордон. З такою ситуацією зштовхнулися ряд країн, що роз­виваються, які змушені купувати за кордоном продукти і товари для іноземних туристів та необхідне для інфраструктури туризму обладнання. Має місце і "демонстраційний ефект" міжнародного туризму — іноземні туристи під час своїх поїздок демонструють за­рубіжні товари, що викликає зростання місцевого попиту на них. Жартома кажуть, що міжнародний туризм тримається на чотирьох "s": sea, sand, sun, sex (море, пісок, сонце, секс).