8.3. Амортизація і форми її нарахування
В процесі експлуатації основних засобів (а також нематеріальних активів), їх вартість поступово переноситься на продукцію, що виробляється або реалізовується. Цей процес називається амортизацією. Амортизаційні відрахування включаються до складу фінансових витрат і зменшують базу оподаткування прибутку. Склад амортизаційних витрат:
· витрати на придбання основних засобів і нематеріальних активів для власного виробничого використання, в т.ч. для самостійного виготовлення основних засобів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на оплату заробітної плати робітника, що зайняті на виготовленні цих основних засобів;
· здійснення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших способів покращення основних засобів.
Існують законодавчо встановлені три амортизаційні групи основних засобів. Перша — групи А і Б, друга — вся група В без підгрупи а) та офісне обладнання і третя — всі інші основні засоби, що не війшли до першої і другої груп. Для кожної групи встановлено свої норми річних відрахувань: 1 — 5%, 2 — 25%, 3 — 15%. Під час затвердженя бюджету Верховна Рада України має право корегувати норму на поправочний коефіцієнт. До третьої групи дозволяється застосовувати прискорену амортизацію (річні норми 15%, 30%, 20%, 15%, 10%, 5%, 5%). Перша група списується до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а потім залишок списується відразу весь на витрати. Друга і третя група списується до нуля. Матеріальні необоротні малоцінні активи списуються негайно після введення їх в експлуатацію. До них відносяться активи, які мають термін експлуатації більше року, але мають незначну ціну. Рівень, після якого ціна перестає бути «малою», підприємством визначається самостійно.