8.3. Поліпшення основних засобів
8.3. Поліпшення основних засобів
В процесі господарської діяльності основні засоби, у зв’язку з тривалим використанням, зазнають фізичного (матеріального) та економічного спрацювання, а також техніко-економічного старіння.
Фізичне (натуральне) спрацювання основних засобів виникає внаслідок втрачання ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, що призводить до економічного спрацювання – поступового зменшення їх первісної реальної вартості. Ступінь фізичного спрацювання об’єкта основних засобів можна визначити шляхом порівняння:
а) нормативного і фактичного строку експлуатації
б) нормативного і фактичного розміру зносу (залишкової, балансової вартості).
Техніко-економічне (моральне старіння) основних засобів – це процес їх знецінення до настання певного фізичного спрацювання під впливом науково-технічного прогресу.
Рівень техніко-економічного (морального) старіння об’єкта основних засобів визначають за формулою:
де Кмс – коефіцієнт старіння основних засобів; Пнв і Пвв – первісна вартість та витрати на експлуатаційне обслуговування відповідно нового (Пнв) і застосованого (Пвв) об’єкта основних засобів; Пн, Пв – продуктивність (обсяги виробництва) відповідно тих же об’єктів основних засобів.
Фізичне спрацювання та техніко-економічне старіння основних засобів можна усунути частково або повністю шляхом їх поліпшення за рахунок проведення технічного огляду і обслуговування, поточного і капітального ремонту, модернізації, реконструкції, технічного переозброєння, а також придбання (спорудження) нових аналогічних об’єктів.
Технічний догляд і обслуговування основних засобів є складовою частиною технологічного процесу і передбачає виконання робіт на працюючих об’єктах по підтриманню їх в робочому стані, для забезпечення процесу господарської діяльності.
Поточний ремонт виконується при необхідності усунення дрібних неполадок і попередження прогресуючого фізичного спрацювання поза технологічним процесом з використанням запасних частин, деталей, вузлів та інших матеріалів.
Капітальний ремонт вимагає великих одночасних витрат для відновлення нормального фізичного стану об’єкта шляхом заміни конструктивних елементів основних засобів.
Модернізація основних засобів передбачає удосконалення діючого устаткування з метою запобігання техніко-економічного старіння та підвищення техніко-експлуатаційних параметрів до рівня сучасних вимог виробництва.
До нового будівництва відноситься будівництво комплексу об’єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будівель, споруд, а також філій і окремих виробництв, які після введення в експлуатацію будуть знаходитись на самостійному балансі, яке здійснюється на нових площах з метою створення нової виробничої потужності.
Якщо будівництво підприємства або споруди намічено здійснювати чергами, то до нового будівництва відносяться перша й наступні черги до введення в дію усіх запроектованих потужностей на повний розвиток підприємства (споруди).
До нового будівництва відноситься також будівництво на новій площі підприємства такої ж або більшої потужності (продуктивності, пропускної спроможності, місткості будівлі або споруди) замість підприємства, що ліквідується, подальшу експлуатацію якого за технічними та економічними умовами визнано недоцільною, а також у зв’язку з необхідністю, викликаною виробничо-технологічними або санітарно-технічними вимогами.
До розширення діючих підприємств відноситься будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві (споруді), а також будівництво нових і розширення існуючих окремих цехів та об’єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначення на території діючих підприємств або на площах, що до них прилягають, з метою створення додаткових або нових виробничих потужностей.
До розширення діючих підприємств відноситься також будівництво філій та виробництв, що входять до їх складу, які після введення в експлуатацію не будуть знаходитись на самостійному балансі.
До реконструкції діючих підприємств відноситься переобладнання діючих цехів та об’єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначення, як правило, без розширення існуючих будівель і споруд основного призначення, пов’язане з удосконаленням виробництва та підвищенням його техніко-економічного рівня на основі досягнень науково-технічного прогресу та здійснюване в цілому з метою збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості та для зміни номенклатури продукції головним чином без збільшення чисельності працівників при одночасному поліпшенні умов їх праці та охорони навколишнього середовища.
До технічного переозброєння діючих підприємств відноситься комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів та дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізацій й автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним, а також щодо удосконалення загальнозаводського господарства та допоміжних служб.
Технічне переозброєння діючих підприємств здійснюється, як правило, без розширення виробничих площ за проектами і кошторисами на окремі об’єкти або види робіт, що розробляються на основі техніко-економічного обгрунтування.
Затрати на технічний огляд, обслуговування і проведення ремонтів основних засобів формують безпосередньо собівартість виготовленої продукції (наданих послуг, виконаних робіт).
Для визначення прибутку підприємства з метою оподаткування витрати на поліпшення (крім технічного огляду, обслуговування і заміни) основних засобів, які використовуються для здійснення господарської діяльності, у сумі, що не перевищує 5 % балансової їх вартості на початок календарного року формують валові витрати. Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості основних засобів та переносять свою вартість на зменшення валових доходів через амортизаційні відрахування.
Витрати на поліпшення невиробничих основних засобів покриваються за рахунок спеціальних фондів, які створюються за рахунок власних коштів підприємства для їх експлуатації та утримання.