Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

8.3.2. Конкурентоспроможність підприємства

8.3.2. Конкурентоспроможність підприємства

Конкурентоспроможність підприємства - це його комплексна порівняльна характеристика, яка від­биває ступінь переваг над підприємствами-конкурен-тами по сукупності оціночних показників діяльності на певних ринках, за певний проміжок часу.

Тобто, конкурентоспроможність можна оцінювати шляхом порівняння конкурентних позицій кількох підприємств на пев­ному ринку.

При цьому обов'язковою вимогою є порівнянність оціно­чних параметрів, а саме:

а) технології,

б) потенційних можливостей обладнання,

в) рівня персоналу,

г) системи управління,

д) рівня інновацій,

е) стану комунікацій,

є) рівня маркетингової політики,

ж) експортно-імпортних можливостей та інших парамет­рів.

Найважливішими параметрами-характеристиками конку­рентоспроможності підприємства, факторами, що впливають на неї є:

Конкурентоспроможність продукції.

Здатність до адаптації в умовах змін зовнішнього сере­довища. Швидка ж адаптація забезпечується комплексом тех­нічних, технологічних, інтелектуальних, організаційних та економічних характеристик.

Між показниками конкурентоспроможності підприємства і конкурентоспроможності продукції існують:

Взаємозв 'язок і взаємозалежність. Це означає, що кон­курентоспроможність продукції суттєво впливає на конку­рентоспроможність підприємства, а остання у свою чергу в значній мірі визначає конкурентоспроможність продукції.

Відмінності цих категорій. Ними, зокрема, є: а) конку­рентоспроможність продукції визначається для кожного її виду, а конкурентоспроможність підприємства охоплює всю номенклатуру; б) конкурентоспроможність продукції визна­чається в межах порівняно короткого періоду часу, а конку­рентоспроможність підприємства - тривалого; в) рівень кон­курентоспроможності підприємства цікавить насамперед його власника з метою визначення доцільності виробництва в да­них умовах, а споживача не цікавить. Зате споживача ще й як
цікавить продукція підприємства, її ціна-якість.

В економічній літературі пропонується розрізняти чотири осно­вні рівні конкурентоспроможності підприємства:

Перший рівень - менеджери дбають лише про випуск проду­кції, на споживача не зважають.

Другий рівень - менеджери прагнуть, щоб продукція під­приємства повністю відповідала стандартам, встановленим конку­рентами.

Третій рівень - менеджери уже не зважають на стандарти конкурентів, а вже самі потроху стають „законодавцями моди» у галузі.

Четвертий рівень - коли успіх у конкурентній боротьбі за­безпечує в першу чергу не виробництво, а управління і підприєм­ство повністю стає „законодавцем моди» на даному ринку.

Конкурентоспроможність підприємства у свою чергу виз­начає конкурентностійкість підприємства.

Конкурентностійкість підприємства - це стабіль­ність становища на ринку в часі одного виробника щодо іншого, або - це потенційні можливості підпри­ємства з випуску конкурентоспроможної260 продукції.

Методи визначення конкурентоспроможності п ідприємства:

Методи, побудовані на основі теорії міжнародного поділу пра­ці (теорія порівняльних переваг). Виявляють порівняльні переваги підприємства, які б забезпечили нижчі витрати ніж у конкурентів.

Методи побудовані на основі теорії ефективної конкуренції:

а) структурний підхід до визначення конкурентоспроможності підприємства - за рівнем монополізації, тобто за рівнем концентра­ції капіталу, за бар'єрами входу у галузь тощо;

б) функціональний підхід - мається на увазі, що конкуренто­ спроможність підприємства вища там, де краще організовано виро­бництво, збут, управління фінансами і таке інше.

Методи, побудовані на основі теорії рівноваги фірми і галузі А.Маршалла та теорії факторів виробництва. Звідси рівновага – це відсутність бажання у підприємства змінювати обсяги виробництва, переходити у інший стан. А відтак критерієм конкурентоспромож­ності підприємства є наявність   на підприємстві факторів вироб­
ництва, що можуть бути використані з вищою ніж у конкурентів продуктивністю. (Показники у межах теорії рівноваги: відносна вартість ресурсів, обладнання, процентна ставка за кредити, відносна зарплата тощо).

Методи, що побудовані на залежності конкурентоспромож­ності підприємства від якості продукції, або якості і ціни. Що вища якість і нижча ціна товару, тим вища його конкурентоспроможність (формула 8.1), а, значить, і конкурентоспроможність підприємства.

Оцінка за якістю продукції методом складання профілів, ана­логічно складанню профілю підприємства при оцінці його середо­вища. Лише в даному разі замість показників середовища оцінюють різні критерії задоволення споживачів.

Матричні методи, побудовані наЖЦТ.

Метод інтегральної оцінки, де інтегральний показник конку­рентоспроможності підприємства містить два критерії: ступінь за­доволення потреб споживачів і ефективність виробництва.

Спільний недолік всіх методів - вони мало пристосовані до умов України, а ефективність їх застосування висока в повноцінній ринковій економіці.

Методика визначення конкурентоспроможності підприємства (за Оберемчук В.Ф.).

Спочатку виділяють показники, що беруться до уваги при розрахунку конкурентоспроможності підприємства (табл. 8.1).

Зрозуміло, відбираються найсуттєвіші показники, які ха­рактеризують конкурентноспроможність підприємства якнай­повніше, оскільки йдеться про розрахунок комплексного пока­зника. Тобто відбирають такі показники, які характеризують підприємство за всіма аспектами діяльності.

Таблиця 8.1. Показники для розрахунку конкурентоспроможності підприємства

Далі по кожному показнику експерти вираховують коефі­цієнти вагомості.

Коефіцієнт вагомості кожного показника визначають мето­дом попарних порівнянь (показника підприємства і конку­рента) за допомогою шкали перетворення якісних оцінок переваги одного параметру перед іншим в кількісні оцінки (бали) (табл. 8.2).

Таблиця 8.2. Шкала перетворення якісних показників у кількісні

 

Якісна оцінка

Кількісна оцінка (в балах)

Обидва порівнювані показники збігаються Перший показник дещо перевищує другий Перший показник перевищує другий Перший показник набагато перевищує другий

1

2

3

4

Розрахунок коефіцієнтів вагомості по кожній із восьми груп показників конкурентоспроможності підприємства про­водять так (див. табл. 8.3):

Таблиця 8.3.

Зведені дані для розрахунку коефіцієнтів вагомості кожної групи показників конкурентоспроможності підприємства

Спочатку показники кожного рядка сумують ( У рядка n ). Наприклад, £ рядка П2 = 0.5+1+3+0.5+2+3+3+2 = 15

 Потім визначають загальну суму всіх восьми рядків.

У нашому прикладі: £ заг. = П1 =П2+...+П8 = 89.83 S  Визначають коефіцієнт вагомості кожного рядка,

сиріч кожної групи показників: Ц = Јj ряд. / £ заг.

Наприклад, для рядка П2 він буде: П2 = 15.00 / 89.83 = 0.14. S  Нарешті розраховують інтегральний показник

конкурентоспроможності підприємства (Кі), як середня

геометрична з групових показників за формулою:

Кі = ^/~0.22Пі-0.14П2-0.10Пз-0.19П4-0.14П5-0.07Пб-0.04Пг0.10П8