8.5. Призначення субсидії для оплати житлово-комунальних послуг
8.5. Призначення субсидії для оплати житлово-комунальних послуг
Підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги спричинило серйозні проблеми для малозабезпечених сімей, неспроможних оплачувати послуги за новими тарифами. Саме тому в 1995 році з метою створення надійної підтримки малозабезпечених родин було запроваджено ефективну програму соціального захисту населення — програму житлових субсидій. Цією програмою було передбачено надання безготівкової допомоги на оплату житлово-комунальних послуг сім’ям з низькими доходами.
Це перша в Україні програма адресної соціальної допомоги малозабезпеченим верствам населення. Її реалізація була започаткована постановою Кабінету Міністрів України №89 від 4 лютого 1995 року «Про надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг». З 1 травня 1995 року за умови призначення житлової субсидії сім’ї почали сплачувати за житлово-комунальні послуги (користування житлом, його утримання та оплату послуг водо-, теплопостачання і водовідведення, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) не більше 15 відсотків свого середньомісячного сукупного доходу [9]. Вже в травні 1995 року відділи житлових субсидій по всій Україні почали прийом заяв на призначення допомоги.
Субсидія призначається при перевищенні плати за комунальні послуги в межах установлених норм споживання з урахуванням пільг для всіх прописаних в житловому приміщенні і їх обов’язкового платежу.
Обов’язковий платіж визначається як 15—20 % (залежно від складу прописаних) від середньомісячного сукупного доходу прописаних в житловому приміщенні. При цьому норма володіння чи користування загальною площею житла та нормативи користування комунальними послугами встановлюються виходячи з 21 м2 на кожного прописаного та додатково 10,5 м2 на сім’ю,
а для громадян, які проживають в однокімнатній квартирі, — на загальну площу, незалежно від розміру квартири.
Субсидія не призначається, якщо серед прописаних є працездатні особи, які не працювали і не навчались протягом трьох місяців, що передують зверненню, крім випадків, передбачених законодавством. Також субсидія не призначається, якщо хтось із прописаних здає у найом або в оренду житлове приміщення, подружжя має у своєму володінні (користуванні) у сукупності більше, ніж одне житлове приміщення, загальна площа яких у сумі перевищує встановлені норми, подружжя має у своєму володінні (користуванні) механічний транспортний засіб з датою випуску не більше 10 років.
Призначена субсидія стимулює економне використання послуг з лічильниками:
право на одержання субсидії визначається з вартості нормативних об’ємів;
у залежно від рівня економії відносно норми визначений відсоток обов’язкового платежу в наступному періоді зменшується до 5 %;
одержувач субсидії сплачує за фактом, якщо він використав послугу менше розміру обов’язкового платежу.
Субсидію можна одержати і при наявності боргу, але для цього необхідно скласти договір про його погашення. Для одержувачів субсидії передбачено штрафні санкції у разі надання недостовірних даних.
З 2001 року введено готівкову виплату субсидії на тверде паливо та скраплений газ, що надало можливість заявникам купувати вугілля належної якості.
Субсидіарне забезпечення має деякі проблеми. На даному етапі житлово-експлуатаційні організації виконують не притаманні їм функції щодо визначення вартості використаних послуг з урахуванням пільг і субсидії. Окрім цього, житлово-експлуатаційні організації повинні:
обліковувати пільговиків;
обраховувати зниження вартості наданої послуги залежно від розміру пільги;
обробляти переліки власників з нарахованими субсидіями, що надаються відділами житлових субсидій;
робити помісячне звіряння за фактичним споживанням послуги. При цьому визначається новий розмір субсидії;
призначена субсидія не є кінцевою, її розмір помісячно перераховується залежно від фактичного споживання. Це викликає труднощі для розуміння не тільки пересічного громадянина, а і для працівників комунального господарства, а в ряді випадків — і для працівників відділів житлових субсидій.
Зберігається недостатнє фінансування, що породжує заборгованість держави перед житлово-експлуатаційними організаціями, а в разі призначення субсидії на скраплений газ і тверде паливо — ненадання її сім’ям, які мають на неї право. І це, як правило, менш забезпечені сільські сім’ї.
Сьогодні намічається стійка тенденція до зменшення заборгованості перед надавачами житлово-комунальних послуг за надані населенню житлові субсидії. Якщо станом на 1 січня 2003 року в Україні ця заборгованість складала 128,8 млн грн, то на 1 вересня 2003 року — 61,8 млн гривень. Але законодавча база субсидіарного забезпечення потребує вдосконалення.