Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

8.7. Курс географії країв СНД

У процесі вивчення фізичної географії країн СНД у 8 класі зібрані учнями у молодших класах туристично-краєзнавчі відомості поповнюються за рахунок збирання і включення до навчального процесу додаткового матеріалу про природно-територіальний комплекс рідного краю. Школярам дають завдання провести певні географічні спостереження, зібрати туристично-краєзнавчий матеріал та обробити його. Характер цих завдань визначається навчальною програмою курсу. Використання краєзнавчого матеріалу необхідно тісно пов'язувати з темами програми. Як свідчить досвід роботи багатьох учителів, уроки найкраще розпочинати з вступної бесіди про свою місцевість або з яскравого опису конкретного географічного об'єкта. Після цього слід переходити до пояснення загальних природно-географічних понять і закономірностей.

Під час вивчення географічного положення і кордонів держав СНД використовують краєзнавчий матеріал про географічне положення своєї місцевості для того, щоб показати на конкретних прикладах велике значення географічного положення в розвитку будь-якої країни.

Вивчаючи геологічну будову, рельєф і корисні копалини країн СНД, учні за допомогою вчителя простежують генетичні зв'язки геологічної будови та рельєфу своєї місцевості з геологічною будовою та рельєфом тієї великої природної території, до складу якої входить рідний край. При характеристиці поверхні окремих країн використовують для порівняння опис місцевих форм рельєфу.

Під час вивчення теми «Клімат країн СНД» для пояснення різних кліматичних та погодних явищ, змін погодних умов за порами року, залежності напрямів розвитку господарства від типу клімату, зокрема вирощування сільськогосподарських культур, широко використовують дані багаторічних метеорологічних спостережень за погодою своєї місцевості. У 8 класі знання учнів про погоду та клімат значно розширюються і поглиблюються порівняно з молодшими класами. В цьому важлива роль систематичних спостережень, які сприяють формуванню уявлень про метеорологічні фронти, циклони та антициклони, поповнюють знання про повітряні маси (маси, які проникли на материк, поступово змінюють свої властивості: тиск, температуру, вологість, прозорість тощо і перетворюються на континентальне повітря помірних широт), про головні типи погоди.

Проводячи спостереження за погодою своєї місцевості, учні 8 класу не тільки закріплюють і поглиблюють свої знання, а й удосконалюють уміння і навички спостереження і передбачення погоди. Закінчується вивчення клімату його господарською оцінкою, і б конкретних даних метеорологічних спостережень місцевою погодою тут ніяк не обійтись.

Вивчаючи тему «Внутрішні води країн СНД», можна простежити вплив рельєфу на формування басейнів і течій великих річок. Дані про падіння ріки, вплив клімату на, її режим, витрати води і річний стік, бази ерозії і розвиток річкової долини, твердий стік, джерела живлення, господарське використання місцевих рік порівнюються з аналогічними даними по річках СНД. При вивченні озер, підземних вод, боліт та інших водойм теж застосовується краєзнавча підхід.

При розгляді теми «Грунти, рослинний і тваринний світ» для характеристики природної зони, в якій розташована школа, використовують конкретний місцевий матеріал, що характеризує грунти, рослинність тваринний світ і весь місцевий ПТК у цілому.

Широко впроваджують туристично-краєзнавчий матеріал у процесі вивчення природних ресурсів і питань охорони природи. Виходячи з особливостей геологічної будови території своєї місцевості, учитель розкриває закономірності утворення і розміщення корисних копалин в інших країнах СНД, показує раціональне використання природних ресурсів у різних галузях народного господарства. Питання охорони природи проходять через усі теми загального фізико-герграфічного огляду країн Співдружності.

Навчальна програма передбачає проведення восьмикласниками цілої системи практичних робіт та організацію однієї екскурсії. Практичні роботи, ще базуються на краєзнавчому матеріалі, мають на меті визначення типу гірських порід (магматичні, метаморфічні, осадочні) та складання опису їх зразків; снігомірні знімання; спостереження погоди протягом місяця і пояснення причин формування погоди.

Після завершення програми курсу «Фізична географія країн СНД» проводять екскурсію, під час якої складають фізико-географічний профіль на місцевості, роблять окомірне знімання невеликої ділянки з використанням прямої і зворотної засічок. Під час весняної екскурсії вчитель звертає увагу на виявлення і характеристику ПТК різного рангу (фацій, урочищ), на оцінку їх господарського використання.

При вивченні економічної географії країн СНД туристично-краєзнавчий матеріал також застосовують дуже широко. Роблячи галузевий огляд господарства країн СНД, програмні питання пов'язують з місцевим матеріалом, порівнюють дані. У процесі туристсько-краєзнавчої роботи учні привчаються розглядати рідний край через призму головних економічних завдань, що стоять перед нашою Україною. Отже, використання в курсі економічної географії країн СНД туристично-краєзнавчого матеріалу має велике освітнє і виховне значення.

Туристично-краєзнавча робота дев'ятикласників повинна бути спрямована на вивчення місцевого виробництва. Тоді учні чіткіше усвідомлюють закономірності розміщення і територіальної організації виробництва, принципи економічного районування та виробничих зв'язків. Вивчення місцевого виробництва в туристських походах і на екскурсіях досить ефективне. Відомості про місцеве промислове та сільськогосподарське виробництво учителі географії використовують і на уроках, що підвищує інтерес учнів до економіки свого краю, матеріалу програми.

Туристські походи та екскурсії — важливий засіб формування економічних понять. Так, при вивченні загальних економічних понять важливим джерелом знань є спостереження під час виробничих екскурсій, які розвивають в учнів уміння оцінювати з економічної точки зору галузеву і територіальну організацію виробництва.

Ознайомлюючись з місцевим промисловим і сільськогосподарським виробництвом, учні на конкретному матеріалі глибоко усвідомлюють такі поняття, як продуктивність праці, валовий продукт, собівартість продукції, виробничі витрати; спеціалізація, концентрація та кооперування підприємств; комбінування виробництва, спеціалізація і конкретизація сільськогосподарського виробництва на базі міжгосподарської кооперації та  агропромислової інтеграції; комплексність розвитку, комплексна механізація та автоматизація виробничих процесів; меліорація, хімізація, енергоозброєність, технологічний процес, поточний метод, структура виробництва, виробничі фонди, оптимізація виробничих процесів, прибуток, чистий прибуток, економічна ефективність, рентабельність; виробничі зв'язки, внутрішньогалузеві і міжгалузеві зв'язки; зайнятість населення, трудові ресурси; інтенсивний та екстенсивний напрям розвитку сільського господарства структура господарства тощо.

Економічні знання, набуті учнями на виробничих екскурсіях, сприяють швидкому, глибшому і більш свідомому засвоєнню форм організації та принципів розміщення галузей господарства, територіальної організації виробництва окремих економічних районів; та ін. Крім того, учні чітко усвідомлюють значення внутрішньорайонних виробничих зв'язків та місцевих підприємств у міжрайонному територіальному поділі праці, використання у виробництві місцевих природних ресурсів.

На прикладі своєї місцевості легше підвести учнів до господарської оцінки природних умов і ресурсів, до усвідомлення необхідності раціонального використання і дбайливого ставлення до природних багатств.

Уміння аналізувати економіко-географічне положення, природні ресурси найближчого до школи сільськогосподарського підприємства допомагає учня формувати поняття «економіко-географічне положення», «природні умови», «природні ресурси» і давати господарську оцінку положення, природних умов і ресурсів для розвитку і спеціалізації будь-якої іншої території.

Факти з практики господарського і культурного будівництва в рідному краї можуть стати чудовим ілюстративним матеріалом при вивченні курсу економічні географії країн СНД. Використовується такий туристично-краєзнавчий матеріал: кількість і національний склад населення свого краю, здійснення державної національної політики; характерні типи сільських населених пунктів та їх особливості; характер будівель; розміщення населених пунктів залежно від природних, економічних і транспортних умов; основні трудові навички населення; підвищення добробуту, освітнього та професійного рівня; проблеми підготовки кадрів; міграційні процеси тощо. За допомогою місцевого матеріалу легше розкрити ряду питань, який охоплює поняття про зростання кількості населення, його густоту, національний склад, зміни у співвідношенні міського і сільського населення, про основні типи населених пунктів у країнах СНД, сферу виробництва трудові ресурси, їх раціональне використання та забезпеченість ними різних регіонів.

Практичні роботи з економіко-географічного аналізу та різноманітні розрахунки можна провадити на основі використання статистичного матеріалу, зібраного на місцевих підприємствах, в організаціях та установах. Краєзнавчі знання учнів використовуються вчителем для формування у них загальних економіко-географічних понять і набуття деяких практичних навичок (обробка статистичних матеріалів, їх географічне оформлення та картографічне моделювання тощо).

Зібраний краєзнавчий матеріал про місцеве виробництво дає змогу вчителю географії проводити уроки, спираючись на уявлення, поняття і навички, які сформувалися в учнів у процесі туристсько-краєзнавчої роботи. На конкретних місцевих матеріалах можна чіткіше і яскравіше показати ті фактори, які зумовили розвиток і розміщення виробництва, особливості його територіальної організації; перейти від розрізнених висновків до виведення загальних принципів та закономірностей розміщення і територіальної організації господарства країн СНД.