Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

9.1. Основні поняття

Функціонування міжнародного ринку робочої сили нерозривно пов'язане з міграцією населення, тому вивчення цього ринку розпоч­немо саме з неї.

Міграція (від лат. migratio — переселення) означає переміщення у часі і просторі населення, тварин, капіталу тощо.

Міграція населення — це переміщення людей усередині країни або з однієї країни до іншої, пов'язане зі зміною їх місця проживан­ня. Міграція робочої сили — складова міграції населення.

Міжнародне переміщення населення складається з еміграційних та імміграційних потоків. Еміграція — виїзд громадян зі своєї краї­ни в іншу на постійне або тривале проживання, імміграція — в'їзд чужоземців у країну перебування на тривале або постійне проживан­ня. Обсягом чистої міграції є різниця між еміграцією та імміграцією. Сума цих потоків становить обсяг валової міграції.

Рееміграція означає повернення емігрантів до своєї країни.

Існують такі форми міжнародної, або зовнішньої, міграції:

•  трудова;

•  сімейна;

•  рекреаційна;

•  туристична та інші.

Міжнародний ринок праці існує саме у формі трудової міграції, за відсутності якої не було б і міжнародного ринку робочої сили. У ролі товару на цьому ринку виступає робоча сила, яка переміщу­ється через міждержавні кордони. До такого переселення спонукають різні чинники, але загалом цей процес можна описати україн­ським прислів'ям: "Риба шукає де глибше, а людина — де краще".

В "Oxford Paperback Encyclopedia" (1998 р., с. 783) наведено таке тлумачення праці: "Фактор виробництва, який допомагає виготов­ляти товари і послуги завдяки застосуванню фізичних та інтелекту­альних зусиль людини. Іншими основними факторами є капітал і земля. У ширшому значенні праця є роботою як оплачуваною, так і неоплачуваною. Праця має багато різних типів застосування як фі­зичних (manual), так і нефізичних (non-manual), з різними рівнями майстерності (skill), продуктивності (productivity) і витрат (cost) у різ­них секторах промисловості. Поділ праці є основою створення су­часної економіки, особливо процесу індустріалізації".

Складові робочої сили такі:

Працездатне населення — це особи працездатного віку, які мо­жуть працювати відповідно до своїх фізичних та інтелектуальних здібностей.

Непрацездатне населення, до якого належать особи, що повністю або частково втратили працездатність.

Економічно активне населення — особи, які беруть участь у ви­робництві товарів і послуг.

Економічно неактивне населення — особи, які незалежно від віку не зараховуються до категорії економічно активного населення, зок­рема такі групи:

•  домогосподарки;

•  учні та студенти стаціонарних форм навчання;

•  пенсіонери за віком та інвалідністю;

•  рантьє (особи, які живуть на відсотки від наданого в кредит капі­
талу або за рахунок доходів від цінних паперів);

•  особи, які одержують матеріальну допомогу від громадських ор­
ганізацій або приватних осіб;

•  особи, які виконують безоплатні суспільні роботи;

•  особи, які добровільно і безоплатно надають послуги;

•     особи працездатного віку, які потенційно можуть працювати, але
не шукають роботу з огляду на об'єктивні або суб'єктивні чинники.
Зайняті — особи, які мають роботу і працюють протягом вста­
новленої кількості часу.

Частково зайняті — особи, які не повністю зайняті внаслідок ви­мушеного скорочення робочого часу.

Безробітні — особи, які на певну дату не мають роботи, але гото­ві до неї негайно приступити.

Міграцію класифікують за різними ознаками.

За територіальною поширеністю робочої сили вирізняють такі види міграції:

•  внутрішню — переміщення населення у межах однієї країни;

•  зовнішню — переміщення населення за межі своїх країн;

•  інтеграційну — переміщення населення у межах країн, що нале­
жать до міжнародних інтеграційних угруповань.

За часом здійснення міжнародної міграції робочої сили виокрем­люють такі її види:

•  остаточну — виїзд населення до інших країн на постійне прожи­
вання;

•  тимчасову — виїзд населення до інших країн на певний період ча­
су з подальшим поверненням до країни еміграції;

•  сезонну — виїзд працівників до інших країн на визначений термін
протягом певного періоду року, наприклад, для виконання сіль­
ськогосподарських робіт;

•  маятникову — постійне проживання працівників у певній країні
та постійне або тимчасове працевлаштування в іншій. Цей вид
міграції поширений у прикордонних районах ряду країн світу.
Міжнародна міграція робочої сили за організаційними засадами

поділяється на такі види:

•  добровільну — переміщення населення за власним бажанням;

•  організовану — переміщення населення внаслідок запровадження
в окремій країні та світовій спільноті певних механізмів (наприк­
лад, організований набір працівників у межах країни або програ­
ми міжнародної міграції робочої сили);

•  самодіяльну — нелегальне переміщення робочої сили за межі своєї
країни;

•  примусову — виселення громадян зі своєї країни згідно з рішен­
нями судових, адміністративних та інших органів.

У міжнародній міграції робочої сили беруть участь такі категорії працездатного населення:

•  робітники;

•  фахівці (експерти);

•  представники творчих професій.

За якісним складом вирізняють:

•  міграцію робочої сили низької кваліфікації;

•  міграцію робочої сили високої кваліфікації;

•  міграцію вчених та інших представників інтелектуальної еліти.
Згідно з класифікацією ООН постійними працівниками-мігрантами

вважаються особи, які прибувають до країни в'їзду з метою пошуку оплачуваної роботи протягом терміну, що не перевищує одного року.

Транзитною професійною міграцією є міграція робочої сили, пе­редусім управлінців і висококваліфікованих робітників, яка супро­воджує прямі інвестиції в економіку зарубіжних країн, тобто відбу­вається за принципом: "Куди гроші — туди й працівники".

Наведемо статистичні дані про обсяг імміграції загалом, а також в окремих регіонах (табл. 4).

Таблиця 4

Кількість іммігрантів у світі та його регіонах