9.1. Планування і фінансування інвестиційного проекту

9.1. Планування і фінансування інвестиційного проекту

Поняття бюджету капітальних вкладень

Розвиток підприємницької діяльності в умовах ринкової економіки вимагає зміцнення і розширення конкурентної позиції. З цією метою корпорація відновлює основний капітал на принципово новій технологічній основі. Вона розробляє проекти створення нових або реконструкції діючих виробничих потужностей. Проекти можуть різнитися термінами, напрямами й обсягами фінансування.

У літературі і на практиці вживається поняття «бюджетування капітальних вкладень» (Capital Budgeting). Воно відбиває економічні відносини, що виникають у корпорації з її контрагентами: фінансовими, банківськими, інвестиційними, страховими установами з приводу залучення необхідних фінансових фондів для інвестування в реальні активи.

У західних підручниках з економіки поняття «бюджетування капітальних вкладень» тлумачиться так. Термін «капітальний» характеризує основний капітал, тобто довгострокові інвестиції в реальні активи, які використовуються для виробництва продукції; термін «бюджет» означає план з детальним описом майбутніх витрат і джерел їх покриття[1]. Отже, поняття «бюджетування капітальних вкладень», або «бюджет капітальних вкладень», відображає планові витрати на інвестиції, вибір проектів і джерел їх фінансування.

Корпорація може одночасно здійснювати кілька проектів, тому в короткостроковому фінансовому плануванні передбачається загальна сума довгострокових інвестицій і відповідне фінансування на даний рік.

Бюджетування капітальних вкладень має особливе значення з погляду зміцнення конкурентної позиції корпорації. Воно визначає напрям діяльності корпорації на багато років. Рішення щодо капітального бюджетування є основними під час розгляду довгострокової перспективи прибутковості корпорації, що в кінцевому підсумку визначає її економічне зростання.

Поняття проекту

Проект являє собою план майбутнього розвитку певної
діяльності корпорації. Ця діяльність може бути спрямована на досягнення конкретно поставлених цілей. Ми розглядаємо не абстрактний проект, а проект інвестиційний, тобто план вкладення капіталу в розвиток корпорації з метою реалізації економічних і соціальних завдань. Інвестиційний проект може передбачати реконструкцію окремих підрозділів корпорації, будівництво нових цехів, упровадження нових технологій, інформаційних систем, розвиток НДДКР. Можуть розроблятися також невеликі проекти, наприклад, щодо заміни певних верстатів. Кожний із цих проектів обмежений у часі, визначено його початок і кінець. Проект передбачає вкладення ресурсів: наукових, інтелектуальних, фінансових, матеріальних і трудових.

Проект відрізняється від виробничої системи, він відбиває однократну, а не циклічну діяльність підприємства[2]. Випуск і
реалізація продукції відбуваються серійно, кінець випуску певних виробів часом не обмежується. Виріб знімається з виробництва тільки в тому разі, якщо модель застаріла і попиту на неї немає. Проект, на відміну від циклічної діяльності, по-перше, визначає створення конкретного об’єкта, наприклад, упровадження нової інформаційної технології; по-друге, він обмежений у часі, приміром, одним роком. З погляду системного підходу проект розглядається як процес переходу від висхідного стану в кінцевий, тобто одержання необхідного результату за участі низки механізмів та за умови врахування ряду обмежень. У книзі російських економістів Івана Мазура і Валерія Шапіро наведена схема (рис. 9.1) такого переходу[3] (автором зроблені деякі уточнення).

Корпорація інвестує свій капітал як у реальні, так і у фінансові активи. У цьому розділі ми розглядаємо інвестиції найбільш типові для нефінансової корпорації, зокрема вкладення капіталу в реальні активи, тобто в будівництво виробничих та інших об’єк­тів, купівля устаткування тощо.

Вкладення капіталу в проект будівництва певного об’єкта передбачає не тільки реальне зростання основних фондів або вирішення інших завдань, а й фінансову віддачу, тобто збільшення продажу, прибутку, зміцнення або розширення конкурентної позиції.

Рис. 9.1. Схема інвестиційного проекту[4]

Досягнення всіх поставлених цілей пов’язане з ризиком. Так, рішення про створення і будівництво нової дочірньої компанії у віддаленому від материнської компанії регіоні передбачає розширення ринків збуту, тобто зростання продажу. Припустимо, що інвестиційний проект розрахований на два роки. Протягом цих років кон’юнктура ринків може істотно погіршитися в цілому або для нового товару, який буде вироблятися новою дочірньою компанією. Отже, вкладені ресурси можуть не дати очікуваної віддачі або не матимуть ніякої віддачі, тобто гроші «вилетять у трубу».

Для запобігання можливому ризику здійснюється попередній аналіз проекту. Проект — це не чорний ящик, як визначили його Річард Брейлі і Стюарт Майєрс. Це означає, що менеджери корпорації дорого платять тим експертам, котрі можуть у нього заглянути, тобто здійснити аналіз очікуваних виграшів і втрат і дати висновок — чи може бути ухвалений проект, чи його варто відхилити.

Управління проектами

Під управлінням проектами розуміють методологію «організації, планування, фінансування і координацію матеріальних, трудових і фінансових ресурсів протягом проектного циклу, спрямовану на досягнення цілей через застосування сучасних методів»[5]. Проект проходить певний цикл, що складається з кількох послідовних стадій (рис. 9.2). Він починається з розроблення ідеї концепції проекту, визначення завдань та робочого проектування, потім переходить у юридичні стадії переговорів і прий-
няття рішень про фінансування, після чого починається здійснення проекту з організацією контролю й оцінюванням використання ресурсів, кінцева стадія циклу — завершення проекту.

Рис. 9.2. Цикл проекту всесвітнього банку[6]

З фінансового погляду управління проектом зводиться до організації процесу бюджетування (планування) капітальних вкладень.

Це означає, що за кожним проектом визначаються інвестиційні витрати і джерела фінансування.

Оцінювання грошових потоків за проектом

Важливим питанням упорядкування бюджету капітальних вкладень за проектом є оцінювання грошових потоків. У процесі здійс­нення проекту формуються два зустрічні грошові потоки. Перший — інвестиції, що можуть бути розподілені на кілька років. Другий — чисті грошові потоки, зумовлені приростом коштів, які надходитимуть з певного року в процесі здійснення проекту до його завершення.

У західній літературі відзначається велика складність оцінювання витрат, потрібних для інвестиційного проекту, і щорічних чистих сум надходжень за здійснюваним проектом. Ця складність пояснюється безліччю змінних показників і кількості учасників реалізації проекту. Необхідні прогнози цін на нову продукцію, їхньої еластичності, реакції конкурентів, тенденцій у поведінці покупців тощо. Складним питанням є визначення загальної суми вкладень у проект. Це можна підтвердити таким прикладом. У США кілька нафтових корпорацій здійснили найбільший проект з будівництва нафтопроводу на території Аляски. Початкова вартість проекту була визначена в 700 млн дол., фактична повна вартість будівниц­тва нафтопроводу на час здавання його в експлуатацію становила 7 млрд дол.

Проектні інвестиції, які в літературі називають також інвестиційними витратами, здійснюються на початку проекту. У великих проектах вони відбуваються поетапно. Інвестиції використовуються на купівлю земельної ділянки, будівництво споруд, будинків, купівлю устаткування, на оплату будівельно-монтажних робіт.

У процесі будівництва об’єкта ціна на землю може значно підвищитися, тому початкова сума інвестицій може зрости. Якщо планований об’єкт буде побудований на власній земельній ділянці, то він оцінюється також за ринковою вартістю. Інвестиційний проект включає вкладення не тільки в довгострокові активи, а й у короткострокові. Приріст необхідного оборотного капіталу фінансується за рахунок початкових інвестицій. Відшкодування цих витрат відбувається після завершення проекту і не оподатковується. Витрати на оборотний капітал додаються до післяподаткового грошового потоку останнього періоду[7].

Початкові інвестиції розглядаються як вихідні грошові потоки й у формулах визначаються з мінусовим знаком. На відміну від них вхідні грошові потоки за рахунок приросту завжди позитивні і визначають суми, отримані під час здійснення проекту протягом певних років. Як зазначається в західній літературі, в аналізі інвестиційних проектів руху грошових потоків приділяється більша увага, ніж отриманому прибутку.

Крім проектних грошових потоків, проаналізуємо грошові потоки корпорації, пов’язані з фінансуванням інвестиційного проекту. Звернемо увагу на такі статті, як амортизація і податки.

Розглянемо приклад визначення грошових потоків корпорації (табл. 9.1).

Таблиця 9.1

Грошові потоки корпорації  N, млн дол.

Перший варіант розрахунку

Другий варіант розрахунку

Як зазначалось у розд. 3, амортизація показує зменшення вартості активів, пов’язаних зі створенням прибутку, але сама по собі не є грошовим потоком. Вона враховується у русі грошового потоку через додавання її до прибутку, отриманого після сплати податків. Необхідно звернути увагу на ту обставину, що податкові пільги з амортизації є грошовим потоком, що зменшує суму сплачених податків і, отже, таким, що підвищує прибуток.

Західні економісти також зазначають, що амортизаційний фонд великих корпорацій, що перебуває на рахунках у комерційному банку, обчислюється мільйонами доларів і є вагомою фінансовою базою для початку планування, а потім і фінансування проекту.

Розглянемо ситуацію, на прикладі якої показано вплив податкової політики, а саме амортизаційних податкових пільг, на рух грошових потоків корпорації.

Ситуація[8]

Припускається, що корпорація прийняла рішення про п’яти­річний план інвестицій у нові револьверні верстати, які необхідні для підвищення ефективності виробництва. Загальна сума витрат на придбання верстатів — 20 000 дол. Частину застарілих верстатів передбачається продати за 2000 дол., забезпечивши у такий спосіб на цю суму грошові потоки для фінансування. Нові інвестиції мають спричинити зниження витрат виробництва і щорічне зменшення грошових видатків корпорації на 7600 дол. Корпорація користується амортизаційною податковою пільгою (Capital Cost Allowance).

Розв’язання

1. Розрахуємо знижки на приріст капіталу, припустивши, що вони становлять 20 % нереалізованих капітальних витрат (виняток — перший рік — 10 %). У даному разі застосовується метод амортизації основних фондів, який називається методом залишку, що скорочується (Declining-balance Method). Списання вартості придбаного устаткування матиме такий вигляд (табл. 9.2).

Таблиця 9.2

Амортизація придбаного устаткування, дол.

2. На підставі даних за проектом інвестицій фінансовий відділ корпорації розраховує рух грошових потоків, що передбачаються на кожний рік п’ятирічного плану (табл 9.3).

Таблиця 9.3

Рух грошових потоків корпорації, дол.

Отже, інвестиційний проект, який прийняла корпорація, окупиться за три роки і три місяці. У перші три роки грошові потоки, що пов’язані з проектом, дорівнюватимуть 16 733 (5280 + 5856 +
+ 5597), сума, що залишилася — 1267 (18 000 – 16 733), буде покрита на четвертому році проекту за 2,8 місяця. Починаючи з другого кварталу четвертого року інвестиції приноситимуть корпорації додатковий прибуток.

3. Особливий інтерес викликають питання, пов’язані з податковою політикою держави, що спрямована на заохочення оновлення основного капіталу. Держава, впроваджуючи прискорену амортизацію, сприяє зростанню грошових потоків корпорації (табл. 9.4).

Таблиця 9.4

Передбачувані грошові потоки після сплати податків, дол.

Як видно з розрахунків, приріст прибутку завдяки впрова-
дженню нової техніки до сплати податків становить 7600 дол., але він
скорочується до 4560 дол. після сплати податків: [7600 (1 – T)], де
T — податкова ставка. (За 40-процентної податкової ставки економія на витратах виробництва дорівнює [7600 (1 – 0,4)] = 4560 дол.)
Таким чином, сплата податків знижує можливу економію. Однак на русі грошових потоків ці зміни не позначаються.

Прискорена амортизація купленого устаткування знижує виплату податків. За перший рік «економія» на податках становить
720 (1800 · 0,4), за другий — 1296 (3240 · 0,4) і т. д. Загальна сума податкових пільг за п’ять років досягла 4547 дол. і збільшила суму чистих грошових потоків (720 + 1296 + 1037 + 830 + 664).