Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

9.1.1. Співвідношення між власним і позичковим капіталом

9.1.1. Співвідношення між власним і позичковим капіталом

При організації функціонування капіталу виникають два основні питання: скільки капіталу має бути залучено у виробництво і як розмістити капітал за напрямами його використання?

Відповідаючи на перше запитання, потрібно керуватися прин-
ципом, що оптимальною кількістю залучення капіталу у виробництво є та, за якої вартість маржинального продукту дорівнює вартості маржинального ресурсу. В даному випадку ресурсом виступає капітал. Стосовно відповіді на друге запитання слід підкреслити, що не завжди виробник може мати і, як правило, не має достатньо капіталу, кількість якого була б оптимальною, коли вартість маржинального продукту дорівнює вартості маржинального ресурсу. В цьому випадку він стоїть перед проблемою отримання кредиту й вибору напряму використання лімітованого капіталу.

Співвідношення між позиченим і власним капіталом показує відповідний коефіцієнт. Якщо він дорівнює нулю, то це означає, що половина капіталу належить фермеру на правах власності,
а половина
¾ це позичений капітал. З підвищенням питомої ваги позиченого капіталу зростає і коефіцієнт. У табл. 9.1 показано залежність між даним коефіцієнтом та віддачею від капіталу.

Таблиця 9.1

ВПЛИВ КОЕФІЦІЄНТА СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ПОЗИЧЕНИМ
І ВЛАСНИМ КАПІТАЛОМ НА ВІДДАЧУ ВІД КАПІТАЛУ

Середня віддача від усього
капіталу, %

Віддача від власного капіталу, %

Коефіцієнт співвідношення між позиченим і власним капіталом

0

0,5

0,1

1,5

2,0

20

20,0

25,0

30,0

35,0

40,0

15

15,0

17,5

20,0

22,5

25,0

10

10,0

10,0

10,0

10,0

10,0

5

5,0

2,5

0,0

-2,5

-5,0

2

2,0

-2,0

-6,0

-10,0

-14,0

У разі якщо середня віддача від усього капіталу (20 і 15 %) є вищою, ніж процент за позики (10 %), то з підвищенням коефіцієнта співвідношення спостерігається і зростання віддачі від власного капіталу (відповідно 20; 25; 30; 35; 40 % і 15; 17,5; 20,0; 22,5; 25 %). І навпаки, коли середня віддача від усього капіталу нижча, ніж проценти за позику (5 і 2 %), спостерігається тенденція до зниження віддачі від власного капіталу зі збільшенням коефіцієнта співвідношення (відповідно 5,0; 2,5; 0,0; 2,5; 5,0 і 2,0; 2,5; 6,0; 10,0; 14,0). Низька віддача від капіталу і висока питома вага позиченого капіталу створюють ризик для втрати власного капіталу. В табл. 9.2 показано приклад такого ризику.

Таблиця 9.2

ПРИКЛАД ЗБІЛЬШЕННЯ РИЗИКУ ВТРАТИ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ, грн

 

Коефіцієнт співвідношення
між позиченим і власним капіталом

0

0,5

1,0

2,0

1. Власний капітал

50 000

50 000

50 000

50 000

2. Позичений капітал

0

25 000

50 000

100 000

3. Усього капіталу

50 000

75 000

100 000

150 000

4. Втрати власного капіталу при 10 %-й віддачі

5000

7500

10 000

15 000

5. Втрати позиченого капіталу

0

2500

5000

10 000

6. Усього втрат

5000

10 000

15 000

25 000

7. Втрати власного капіталу, % (п. 6 : п. 1)

10,0

20,0

30,0

50,0

З аналізу даних цієї таблиці випливають такі два основні висновки.

По-перше, гроші доцільно позичати лише тоді, коли очікувана віддача від капіталу буде вищою, ніж процент за позику. По-друге, в умовах залучення капіталу на правах позики виникає ризик втрати власного капіталу, коли точно не відомо, яку саме віддачу від капіталу буде одержано.

Позичений капітал має бути повернутий в обумовлений строк з виплатою процентів за позику. Суми, що виплачуються як повернення позики, мають назву «принципові платежі». При виплаті як принципових платежів, так і процентів за позику може бути застосовано кілька підходів. Наприклад, принципові платежі можуть сплачуватися в однаковому розмірі протягом усього терміну, на який видано кредит, а проценти за позику нараховуватимуться на початковий баланс або ж принципові платежі і проценти становитимуть постійну суму протягом усього терміну повернення кредиту.