Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

9.2. Імітаційні експерименти

9.2. Імітаційні експерименти

Під імітацією розуміють дослідження реальних систем засоба­ми комп’ютерних експериментів із їх математичними моделями. В економічних дослідженнях імітаційні моделі використовуються для широкого класу задач — від задач масового обслуговування та оперативного планування виробництва до дослідження тенденцій розвитку галузей, секторів і всієї економіки в цілому.

В імітаційних експериментах економічні закони та взаємозв’язки описуються за допомогою математичних співвідношень. Далі, як і в натурних експериментах, задаються зовнішні впливи, після чого модель «розвивається», функціонує за своїми власними законами, які реалізуються у вигляді алгоритмів та комп’ютерних програм. Дослідник у діалоговому режимі реєструє результати впливу на модель. Отже, при цьому відбувається справжній експеримент, який відрізняється від натурного лише тим, що він виконується з моделлю, а не із самим об’єктом (рис. 9.1).

Рис. 9.1. Схема проведення імітаційного експерименту:

Д — дослідник; ЗЕ — засоби експерименту; МО — модель об’єкта;
ТО — теоретичні уявлення про об’єкт; ТМ — теоретичні уявлення
про модель; О — досліджуваний реальний об’єкт

У разі, коли система описується моделлю без урахування випадкових і невизначених чинників, то імітаційні експерименти зводяться до варіантних розрахунків. А якщо в моделі враховано випадкові чинники, то під час імітування їх замінюють послідовністю величин, які в цілому можна інтерпретувати як реалізацію випадкового впливу, розподіл якого визначено при побудові моделі.

Якщо ж існують невизначені впливи, тоді досліджують деякий дискретний спектр їх фіксованих значень та виконують сценарні розрахунки. Такий підхід часто застосовують у економічному прогнозуванні: розглядаючи кілька варіантів зміни невизначених чинників, розробляють кілька сценаріїв майбутнього поводження економічної системи, наприклад оптимістичний, базовий та песимістичний.

Дослідник будує модель згідно з теоретичними уявленнями
про об’єкт, впливає на засоби експерименту, а ті, у свою чергу, впливають на модель об’єкта. Зміни в засобах експерименту спостерігає дослідник, інтерпретуючи їх відповідно до своїх теоретичних уявлень про модель. Результати експерименту дають змогу розширити й уточнити теоретичні уявлення про модель об’єкта, поширивши їх на реальний об’єкт.