9.2. Планування росту продуктивності праці
Основна ціль планування продуктивності праці – пошук резервів зниження витрат на персонал.
Збільшення продуктивності праці є головним фактором приросту обсягу продукції.
Темп росту продуктивності праці на планований рік визначається відношенням планового рівня продуктивності праці до базисного (чи очікуваному) у відсотках.
Розрахунок планованого зростання продуктивності праці здійснюється на основі економічної оцінки впливу окремих факторів на рівень вироблення продукції.
Як міра впливу цих факторів на ріст продуктивності праці приймається відносна економія робочої сили.
При плануванні продуктивності праці на підприємствах використовують два методи.
Метод прямого розрахунку: розраховує можливе зменшення чисельності персоналу під впливом конкретних організаційних і технічних заходів, на основі розрахованої планової чисельності персоналу і планового випуску продукції вираховують рівень продуктивності праці і темп її зростання у порівнянні з базовим періодом.
Метод планування за факторами: прогнозування продуктивності праці на плановий період здійснюється на основі розрахунку впливу факторів на його величину, передбачається чітка класифікація факторів.
Для визначення впливу того чи іншого фактора на зростання продуктивності праці розраховується економія робочої сили по відношенню до чисельності робітників, необхідної для виконання заданого обсягу робіт при базисному виробітку.
При плануванні зростання продуктивності заходи щодо вдосконалення управління та організації виробництва і праці умовно поділяють на дві групи:
Ø заходи в комплексі з технічним вдосконаленням виробництва;
Ø заходи спрямовані на забезпечення збільшення продуктивності праці без підвищення технічного рівня виробництва, а саме вдосконалення управління виробництвом, підвищення рівня спеціалізації, скорочення втрат фонду робочого часу, і втрат від браку продукції, зниження числа робітників, які не виконують встановлені норми і т.д.
Для обґрунтування плану зростання продуктивності праці на підприємстві необхідно враховувати вплив тих факторів, які залежать від діяльності відповідного колективу, і вилучити з розрахунків вплив таких факторів як зміна природних ресурсів, рівня спеціалізації, обсягу поставок по кооперації і т. ін.). Зростання продуктивності праці за кожнім фактором окремо обчислюється як відношення економії робочої сили за цим фактором до розрахункової чисельності працівників мінус загальна відносна економія робочої сили.
Приріст продуктивності праці в зв'язку з впливом кожного фактора може бути обчислений виходячи з питомої ваги даного фактора в загальному зростанні продуктивності праці.
Загальний приріст продуктивності праці може бути визначений шляхом підсумовування даних про зростання продуктивності праці по усіх факторах в %.