9.3. Порядок створення й організація діяльності товарної біржі

9.3. Порядок створення й організація діяльності товарної біржі

Правові умови створення та діяльності товарних бірж, а також основні правила здійснення торговельно-біржової діяльності визначаються Господарським Кодексом України, прийнятим відповідно до нього законами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із чинним законодавством товарна біржа створюється на підставі добровільного об’єднання зацікавлених суб’єктів господарювання.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладання засновниками угоди, яка визначає порядок її створення, склад засновників, їхні обов’язки, розмір і терміни сплати пайових, вступних та періодичних внесків. Засновники сплачують пайовий внесок.

Закон забороняє органам державної влади та органам місцевого самоврядування, а також державним і комунальним підприємствам, установам і організаціям, що цілком або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів, бути засновниками і членами товарної біржі.

Засновники біржі затверджують її статут. У статуті товарної біржі визначається: найменування та місцезнаходження біржі; склад засновників; предмет і цілі діяльності біржі; види фондів, що утворюються біржею та їхні розміри; органи управління біржею, порядок їх утворення, компетенція й організаційна структура біржі; права та обов’язки членів біржі та біржі перед третіми особами, а також членів біржі перед біржею та біржі перед її членами; порядок прийняття у члени біржі та припинення членства; порядок і умови застосування санкцій; майнова відповідальність членів біржі; порядок припинення існування біржі.

У статуті можуть передбачатися й інші положення стосовно створення та діяльності товарної біржі.

Членами товарної біржі є засновники, а також прийняті до її складу згідно зі статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні й фізичні особи. Порядок прийняття у члени біржі та вибуття зі складу її членів визначається статутом товарної біржі.

Вступний внесок члена біржі має дорівнювати вартості «біржового місця», що визначається на підставі попиту та пропозиції на «біржове місце». Особа, яка сплатила пайовий або вступний внесок, набуває права власника щодо «біржового місця» і може винаймати свої членські права, а також продавати ці права за правилами, встановленими біржовим комітетом (радою біржі).

У разі прийняття нового члена біржі на місце, що звільнилося, або, як виняток, на додатково створене місце він має права і обов’язки засновника.

Зазначений у статуті біржі основний капітал складається з паїв або так званих біржових сертифікатів. Кожен член біржі має бути власником принаймі одного сертифіката. Це дає йому право на укладання угод.

Члени товарної біржі мають право самі або через своїх представників:

здійснювати біржові операції на біржі й одержувати за це винагороду;

брати участь у розв’язанні питань діяльності біржі, обирати і бути обраним до її керівних органів;

здійснювати всі правочини, що випливають зі сплати пайового або вступного внеску;

користуватися всіма послугами біржі;

відкривати брокерські контори.

Член товарної біржі зобов’язаний:

дотримуватися статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та біржового комітету (ради біржі);

провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати біржовий комітет (раду біржі) про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на виконання його зобов’язань перед третіми особами та біржею;

сплачувати членські внески;

вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною правилами біржової торгівлі;

подавати необхідну інформацію контролюючим органам біржі;

не розголошувати конфіденційні відомості та комерційну таємницю про діяльність біржі.

Кількість членів біржі регулюється її засновниками або за їхнім дорученням біржовим комітетом і встановлюється з урахуванням інтересів усіх учасників біржових торгів.

Вищим органом управління товарної біржі є загальні збори її членів.

У період між загальними зборами членів товарної біржі управ­ління нею здійснює біржовий комітет (рада біржі).

Контролюючим органом товарної біржі є контрольна (ревізійна) комісія.

Біржовий комітет (рада біржі) і контрольна (ревізійна) комісія обираються загальними зборами членів товарної біржі. Їхня компетенція та повноваження визначаються статутом товарної біржі.

Для управління поточною діяльністю товарної біржі та забезпечення її функцій створюються виконавча дирекція та спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні служби, необхідні для її діяльності.

Підрозділи біржі діють на підставі положень, затверджених загальними зборами членів товарної біржі або біржовим комі-
тетом.

Типову структуру товарної біржі внаочнює рис. 9.4.

Рис. 9.4. Організаційна структура товарної біржі

Основними функціями загальних зборів членів біржі як вищого органу управління товарною біржею є

загальне керівництво біржею і біржовою торгівлею;

затвердження, внесення змін і доповнень до статуту біржі;

обрання, переобрання голови та членів біржового комітету, членів ревізійної комісії, членів арбітражної комісії;

призначення і звільнення виконавчого директора;

розгляд і затвердження правил біржової торгівлі, регламентів, положень та інших рішень, обов’язкових для виконання суб’єктами біржових правовідносин;

затвердження розміру плати за брокерське місце, інші внески та порядок сплати їх.

Загальні збори членів біржі затверджують відповідні рішення Біржового комітету та арбітражу, виконують інші функції, перед­бачені Статутом.

Біржовий комітет (Рада біржі) формується загальними зборами лише із членів біржі. Його компетенція та повноваження виз­начаються статутом біржі.

Управління поточною діяльністю товарної біржі, здійснення біржової діяльності та виконання рішень загальних зборів і біржового комітету покладено на виконавчу дирекцію і відповідні підрозділи.

Важливе місце у діяльності товарної біржі посідає розрахункова палата, головною функцією якої є реєстрація угод та здійснення всіх розрахунків між клієнтами. Розрахункова палата може структурно не входити до складу товарної біржі, а функціонувати як окрема організація, що обслуговує її.

Учасники біржового торгу, укладаючи угоди один з одним, оформлюють їх через розрахункову палату, яка стає третьою стороною за кожним ф’ючерсним чи опціонним контрактом. Продавці та покупці ф’ючерсних контрактів і опціонів не мають між собою фінансових зобов’язань, а відповідають тіль-
ки перед розрахунковою палатою. Розрахункова палата як учасник будь-якої угоди бере на себе обов’язок гаранта виконання угоди, збирає комісійні за здійснення угоди, страхові платежі з клієнтів, щодня підраховує залишки коштів на рахунках кожного з них. Крім того, розрахункова палата реєструє закриття угод з боку клієнта, стежить за виконанням ним договірних зобов’язань.

В інституційній структурі товарної біржі важлива роль належить котирувальній комісії, яку очолює один із членів біржового комітету. До складу комісії входять брокери та маклери, які репрезентують брокерські контори. Котирування цін, тобто фіксація цінової інформації та її публікація здійснюється за результатами кожної біржової сесії по завершенні біржового дня.
Котирування біржових цін відображає ціни укладених угод, ціни продавців, ціни покупців, а також ціни на момент відкриття
біржі, ціни впродовж біржової сесії, ціни на момент закриття
біржі.

До функцій котирувальної комісії належать:

складання біржових бюлетенів цін на товари;

нагляд за своєчасним наданням брокерами, членами та відвідувачами біржі відомостей про укладені за їхньою участі угоди;

надання інформаційно-довідковому відділу інформації про ціни та кон’юнктуру щодо товарів, які не включені в котирування цін;

надання біржовому комітетові пропозицій стосовно змін або доповнень до порядку котирування чи змін форми бюлетеня, а також про способи та засоби його публікації.

Завданням арбітражної комісії товарної біржі є розв’язання суперечливих питань, які виникають між контрагентами в процесі укладання угод. Вона надає консультаційні послуги з питань, що належать до її компетенції, аналізує правову практику діяльності біржі й розробляє пропозиції щодо її вдосконалення.

Експертне бюро здійснює експертизу та надає консультації з техніко-економічних характеристик товарів, якими торгують на біржі. Воно встановлює приблизну вартість товару, визначає якіс­ні характеристики товару, його походження, вид і стан на момент експертизи. На бюро покладено розроблення біржових стандартів, типових біржових контрактів.

Комісія з торгової етики розробляє та подає на розгляд біржового комітету етичний кодекс, який визначає основні правила чес­ної ринкової поведінки членів біржі. Комісія контролює та забезпечує дотримання положень етичного кодексу всіма учасниками біржової діяльності.

Комісія з прийому нових членів аналізує фінансово-госпо­дарську діяльність суб’єктів, які бажають стати членами біржі, та подає свої висновки і пропозиції керівництву біржі.

Функціональні підрозділи здійснюють комплексом робіт, пов’я­заних з їхньою основною функцією, наприклад, планово-еконо­мічний виконує розрахунки кошторису біржі, нараховує заробітну плату, аналізує економічні показники діяльності біржі та нап­рями поліпшення їх.

Важливу роль у своєчасному забезпеченні членів біржі достовірною інформацією про кон’юнктуру біржових товарів та умови торгівлі на біржі, статистичними даними про діяльність біржі, бір­жовими бюлетенями та іншими довідковими матеріалами відіг­рають обслуговувальні підрозділи: інформаційно-довідковий відділ, видавничо-статистичний тощо.

У складі товарної біржі можуть функціонувати інші структурні підрозділи; їхній склад залежить від широти номенклатури товарів, якими торгують на біржі, обсягів угод, кількості брокерських контор та інших чинників.

Основним документом, що регламентує організацію біржової торгівлі, є правила біржової торгівлі, які розробляються і затверджуються загальними зборами членів біржі. У правилах визначено предмет біржової торгівлі (товари); час і місце проведення торгів; технологія проведення торгів за відповідним то­варом; порядок укладання і оформлення угод купівлі-продажу, порядок розрахунку за ними; заходи стосовно управління ризиками, що можуть виникати на біржовому ринку. У правилах визначаються учасники біржових торгів, які можуть укладати угоди на біржі.

Біржові угоди укладаються в приміщенні біржі в спеціально відведеному місці, яке традиційно називається операційною залою. Для кожного виду товару виділяють, як правило, окрему залу, або в одній великій залі визначають секції для проведення тор­гів різними товарами. Місце, де укладається угода, дістало назву біржового кільця «ями» або «піт». З боків кільця або поруч із «ямою» розташовані приміщення для брокерів із різноманітними засоби зв’язку і комп’ютерною технікою.

Укладання угод на біржі від імені учасника здійснює брокер, який уповноважений укладати угоди на торгах за дорученням учасника.

До зали торгів допускаються:

безпосередні учасники торгів — брокери, які мають право на укладання угод у залі торгів;

члени біржового комітету, виконавчої дирекції біржі;

уповноважені працівники біржі, як відповідають за проведення торгів (біржовий реєстратор, біржовий наглядач, маклер та інші);

представники Національного банку України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Мінфіну України та інші особи, передбачені в Правилах.

До зали торгів можуть допускатися також постійні та разові відвідувачі. З них біржа має право стягувати плату за перебування в залі під час торгів. Розмір плати визначається у збірнику тарифів біржі.

Для участі в торгах подається замовлення на купівлю-продаж товарів та інші документи, перелік яких встановлюється правилами біржової торгівлі конкретної товарної біржі.

Учасники торгів на біржі мають право укладати угоди від свого імені та за власний рахунок і від свого імені та за рахунок клієнтів. Розрахунки за угодами між учасниками торгів на біржі здійснюються безпосередньо між ними та біржею.

У правилах чітко регламентовано організацію виконання укла­дених на біржі угод та застосування санкцій у разі порушення норм однією зі сторін.