9.3. Придбання (викуп) майна
9.3. Придбання (викуп) майна
Частина майна, яку становлять оборотні засоби, не може бути об’єктом оренди. Також недоцільно передавати в орен-
ду основне стадо й об’єкти незавершеного будівництва. Оборотні засоби складаються із запасів, незавершеного виробництва,
тварин на вирощуванні та відгодівлі, готової продукції, цінних паперів і дебіторської заборгованості.
Купівля-продаж оборотних засобів на умовах відстрочення платежу — це передача матеріальних цінностей (товарів, готової продукції, запасів, незавершеного виробництва) у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку у грошовій формі на визначений термін та під процент. Термін погашення заборгованості перед співвласниками за придбані оборотні засоби, а також розмір відсотків за відстрочення терміну платежу встановлюються за згодою сторін.
Передача за договором міни передбачає обмін одного майна на інше. Співвласники передають визначене майно підприємству й одержують як компенсацію інше майно, зокрема сільськогосподарську продукцію. Укладення договору міни доцільне у випад-
ках, коли підприємство не має можливості розрахуватися за отримані оборотні засоби грошима, а може поступово сплачувати вартість одержаного майна виробленою продукцією.
Позика передбачає передачу у власність позичальника грошей або речей, визначених родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошей або рівну кількість речей того самого виду та якості.
У разі якщо сторони домовляються про те, що однією з форм оплати придбаного майна, крім грошової і натуральної, буде відробіткова, тобто надання послуг, така угода поєднує в собі кілька видів договорів: купівлі-продажу, міни тощо. Така угода може укладатися у формі одного документа.
Викуп майна юридичною особою у співвласників здійснюється на підставі укладання договору купівлі-продажу або міни. Правовою підставою укладання договору купівлі-продажу є Цивільний кодекс, який регулює всі основні умови купівлі-продажу: права та обов’язки сторін, предмет договору, форму договору, строк договору та інші суттєві умови. Крім Цивільного кодексу відносини купівлі-продажу можуть регулюватися Законами України «Про цінні папери та фондову біржу», «Про господарські товариства» (при викупі цінних паперів і фінансових вкладень, що є у співвласників), «Про підприємства в Україні», «Про фермерське господарство» та іншими нормативними актами.
Документом, який безпосередньо регулює взаємовідносини сторін при викупі оборотних засобів новоствореною юридичною особою, є договір купівлі-продажу, який має важливе значення в процесі встановлення, реалізації і припинення правовідносин.
Згідно з визначенням Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу — це угода, за якою продавець (співвласники) зобов’язується передати майно у власність покупцеві (сільськогос-
подарському підприємству), а покупець — прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Характерні риси договору купівлі-продажу: договір спрямований на безповоротне відчуження продавцем майна і перехід його у власність покупця; договір є платним, продавцеві сплачується вартість майна грошима; оплата придбаного майна має здійснюватись у національній валюті України; договір є двостороннім, у кожної зі сторін договору виникають права й обо-в’язки; права та обов’язки сторін виникають не при передачі майна, а в момент підписання договору.
Договір купівлі-продажу майна між співвласниками і підприємством повинен бути укладений у письмовій формі відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Він може бути засвідчений нотаріально. Даний договір припиняється після виконання сторонами своїх зобов’язань за ним, тобто після передачі визначеного майна покупцеві і сплати останнім усієї суми за договором купівлі-продажу з урахуванням відсотків (якщо договір передбачає відстрочення платежу і нарахування відсотків).