Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

9.4. Нецінова конкуренція

До цього часу ми дотримувалися припущення, що фірма поставляє на ринок певний продукт, нічо­го у ньому не змінюючи. Однак насправді, отримав­ши економічний прибуток, фірма не чекає, поки конкуренти виготовлять аналогічний товар та лікві­дують його надприбуток. З метою збільшення попи­ту на свій продукт фірма постійно шукає шляхи йо­го удосконалення. Це підштовхує її до нецінової конкуренції. Саме нецінова конкуренція є найпо­ширенішою формою для моделі ринку, що аналі­зується.

Методи нецінової конкуренції можуть бути: а) пов'язані з удосконаленням продукту; б) орієнтова­ні на рекламно-пропагандистську діяльність.

Продукт може удосконалюватися без докорінної зміни його споживацьких якостей (упаковки товару, його дизайну, способів продажу тощо). Однак у довго­терміновому періоді фірми орієнтуються на розробку нових моделей товарів, які втілювали б у собі нові до­сягнення науки і техніки. Тому, на відміну від чистої монополії, монополістична конкуренція створює без­посередню зацікавленість фірм у реалізації наукових і технічних новинок. Багато фірм планують моральне старіння продукції, навіть провокують його для ство­рення більш сприятливих умов для впровадження но­вих товарів.

Досягти тимчасових переваг над конкурентами можна не тільки на основі реальних відмінностей сво­го товару, а й за рахунок активної рекламної діяльно­сті. Мета реклами — збільшення частки продукції фірми на ринку та посилення лояльності споживачів до товару фірми. Щодо графічного зображення стано­вища фірми на ринку, переміщення кривої попиту вправо та зменшення її еластичності буде означати успіх реклами.

На рис. 9.4 наведено загальну схему рекламного процесу. Він включає розробку рекламного повідом­лення, вибір засобу інформації, через який рекламне повідомлення буде надіслане потенційним покупцям, власне рекламування та оцінку ефективності реклам­ної діяльності.

Фірми досить багато уваги приділяють розробці рекламного повідомлення. Вдала провідна ідея рек­лами, форма подання матеріалу, його обсяг — визна­чають кінцеву результативність усього рекламного процесу.

Вибір засобу інформації для надсилання реклам­ного повідомлення залежить від його змісту, потен­ційних споживачів, типу реклами (інформаційна, пе­реконлива чи нагаду вальна) тощо.

Вибір часу та місця власне рекламування має враховувати кілька обставин. По-перше, кожен по­тенційний споживач, стомлений від реклами, яка навколо нього, намагається захиститися від неї так званим "інформаційним щитом". І тільки та рек­лама матиме успіх, яка зможе пробити цей щит: чи то незвичайною формою, чи змістом, чи місцем по­дачі.

Рекламна інформація ніколи не існує самостійно. Споживача завжди оточує ціле інформаційне поле. Інформація, яка йде паралельно з рекламною, у схемі


названа шумами. Ці шуми можуть бути настільки силь­ними, що повністю глушитимуть рекламну інфор­мацію. Досить привабливим часом для телевізійної реклами є показ футбольних матчів. Однак, якщо фут­болісти однієї з команд провели вдалу атаку та забили гол, то можна з упевненістю сказати, що рекламне повідомлення, яке подасть у ефір режисер, залишить­ся ніким непоміченим.

У економічній науці роль реклами розцінюється суперечливо. Існують досить вагомі аргументи на користь реклами. Серед них, зокрема, такі:

1. Реклама надає інформацію, яка допомагає спо­живачам зробити розумний вибір, адже однією з най­важливіших передумов обгрунтованого вибору завжди вважалась повнота інформації.

2. Кошти за розміщення реклами — це чи не найголовніше джерело доходів засобів масової ін­формації. Ні телебачення, ні радіо, ні газети не мог­ли б існувати, якби не надавали оплачуваних рек­ламних послуг. Цей зовнішній ефект для глядачів та читачів виправдовує певні незручності, пов'язані з перенасиченістю рекламою засобів масової інфор­мації.

3. Реклама стимулює удосконалення продукту рек­ламодавцем. Рекламна кампанія буде приречена на провал, якщо продукт не матиме хоча б частини тих властивостей, про які йдеться у рекламному повідом­ленні.

4. Реклама стимулює високий рівень спожива­цьких витрат, що створює позитивні передумови для економічного росту, збільшення зайнятості та врешті-решт підвищення загального добробуту на­ції. Відомий вислів проголошує: "Якщо реклама ефективно виконує свою роботу, то багато хто з лю­дей зберігає свою".

Разом з тим, доцільно прислухатися і до аргу­ментів проти реклами:

1. Головна мета реклами — переконувати, а не ін­формувати. Згадайте хоча б зміст основних реклам­них повідомлень, які ви щодня бачите по телебачен­ню. Більшість з них побудована на протиставленні товару фірми іншим товарам та має за мету перекона­ти, що придбати товар фірми — це єдине правильне рішення.

2. Витрати на рекламу є відносно непродуктивни­ми, вони нічого або майже нічого не додають до про­цвітання суспільства. Хоча сама рекламна діяльність і створює додаткові робочі місця (рекламні агентства, засоби інформації тощо), однак при альтернативному використанні рекламних коштів вони могли б принес­ти більший суспільний ефект.

3. Реклама часом викликає негативні зовнішні ефекти, такі як збільшення споживання тютюнових виробів, алкоголю тощо.

4. Ефективність реклами низька, оскільки більша її частина має тенденцію до самонейтралізації. Ска­жімо, активна рекламна кампанія зубних паст "Sanino" та "Colgate" призводить до того, що спожи­вач не знає, який вибір йому зробити, а тому керуєть­ся іншими критеріями при визначенні покупки.

Спробуйте знайти додаткові аргументи на користь реклами та проти неї і обговоріть їх зі своїми друзями.

Таким чином, фірма, яка намагається максимізу-вати прибуток в умовах монополістичної конкуренції, досягає цього маневруванням співвідношенням "ціна-продукт", удосконаленням самого продукту та прове­денням рекламно-пропогандистської кампанії.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+