Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

9.4. Органи фірми та її менеджмент

Залежно від організаційної структури фірми та вибору управлін­ської стратегії на основі засновницьких документів (статуту, догово­ру) формуються органи управління. Фірма самостійно визначає струк­туру управління і встановлює штати з урахуванням вимог її виробниц­тва, обсягів робіт та послуг. Якщо підприємство (фірма) функціонує у малому бізнесі, то найвищим органом управління є збори колекти­ву, а виконавчі функції бере на себе директор (керівник, управляючий) підприємства (фірми).

Тривалий час успіх функціонування таких фірм будувався, по суті, на особистій майстерності та ентузіазмі управляючого. В сучасних умовах одного ентузіазму на досить. У 90-х роках одним з основних факторів, що призводить до розорення малих фірм, стала нестача уп­равляючих. Життєздатними сьогодні виявляються ті малі фірми, які впроваджують форми та методи управління, що грунтуються на стра­тегії заповзятливості Успіх діяльності таких фірм забезпечують систе­матичні інновації у сфері продукції та послуг, що дають змогу створи­ти новий ринок, задовольнити нові потреби. Стиль управління в таких фірмах спрямований на пошук, залучення всіх працівників фірми у цей процес. Управляючий стає „творцем команди", поширювачем досвіду, а не контролем, що стоїть над людьми. Такі фірми відрізня­ються демократичним стилем управління, відсутністю жорстких рег­ламентацій, неформальним спілкуванням, взаємною довірою і розу­мінням. Саме такі малі фірми досягають успіху нині.

Багато підприємств (фірм) є партнерами, особливо середніх та великих. Органи управління і менеджмент фірми визначаються Зако­ном України „Про господарські товариства" та засновницькими доку­ментами. Таке управління здійснюється поєднанням прав власників з господарського використання майна та самоуправління трудового колективу, повноваження якого визначаються колективною трудовою угодою. Відносини з працівниками регулюються контрактною систе­мою, законодавством України про працю і статутом фірми.

Найвищим органом управління підприємств (фірм), заснованих на партнерстві (товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства), є збори засновників (учасників, акціонерів). У зборах маютьправо брати участь усі засновники незалежно від їх вкладу в статутний фонд. Порядок скликання найвищого органу, його періо­дичність і система голосування визначаються згідно із статтями 43, 44, 45 Закону України „Про господарські товариства" та процедурою, передбаченою засновницькими документами фірми.

Функції управління найвищого органу і його компетентність визна­чаються статутом фірми. Збори повноважні вирішувати питання, якщо на них присутні учасники, які мають (у сукупності) більш як 60 % го­лосів, а з питань, що потребують одностайності, - всі учасники.

Виконавчим органом є дирекція (правління або інший орган, перед­бачений статутом фірми). До її компетенції належать питання поточної діяльності товариства як з організації внутрішньої роботи, так і зов­нішньоекономічної діяльності. Роботою виконавчого органу керує ди­ректор (генеральний директор, голова правління, управляючий), який вибирається (призначається) зборами на строк повноважень, визна­чених засновницькими документами.

Контролюючим органом є ревізійна комісія, що вибирається збо­рами і підзвітна їм. Порядок діяльності та компетентність ревізійної комісії визначаються положенням про її роботу, затвердженим збо­рами.

Спостережна рада - здійснює контроль за роботою виконавчого органу. Відповідно до статуту або зборів їй можуть делегуватися й ін­ші функції, зокрема, координація діяльності фірми, проблеми перспек­тивного розвитку, прогнозування життєдіяльності фірми. Членами спостережної ради не можуть бути члени виконавчого органу. До складу спостережної ради можуть входити й працівники, якщо це передбачено засновницькими документами. Очолює спостережну раду її голова.

За рішенням найвищого органу (зборів) можуть бути створені й ін­ші ланки (органи) управління.

Менеджмент фірми будується з урахуванням залучення до роботи професіоналів - управляючих (менеджерів). Участь персоналу в про­цесі управління не суперечить теорії та практиці менеджменту. Навпа­ки, вона робить виробничий процес більш демократичним, знижує рі­вень конфліктних ситуацій, страйків, є стимулом до підвищенння яко­сті праці, зміцнення виробничої дисципліни. Однак не можна забувати, що добре все, що в міру. Кожний повинен займатися своєю професій­ною справою, інакше негативних наслідків не уникнути. Добираючи персонал для участі в управлінні, необхідно звертати увагу насампе­ред на рівень кваліфікації працівників, їх націленість на вирішення виробничих, інноваційних, збутових проблем. Не треба забувати, що коли у прийнятті рішень беруть участь надто багато осіб, то життєвий цикл вирішуваної проблеми надто подовжується. Розширення масшта­бів участі персоналу в управлінні може призвести до виникнення угрупувань та конфліктів між ними, а також знизити активність і від­повідальність управляючих (менеджерів). Можливі й інші негативні наслідки, зумовлені не тільки виробничими, економічними, а й політичними міркуваннями, носіями яких можуть бути представники пер­соналу фірми. Все це потрібно прогнозувати.

Отже, менеджмент фірми передбачає пошук „золотої середини", при якій позитивні фактори переважатимуть. Все це без сумніву ля­гає на плечі менеджера, який виступає головною особою, управляю­чим не тільки процесом виробництва, а й соціальними процесами.