У світовій практиці використовуються методи державного впливу на ціни на основі антимонопольних законів та законів про недобросовісну торгівлю, цінову рекламу та ін. Державне регулювання цін передбачає заходи законодавчого та судового характеру. В одному випадку ціноутворення в державі регламентується законами, у другому — розпорядженнями  державних та місцевих органів влади, у третьому — ті або інші суперечні питання вирішуються в судовому порядку. В усіх цих випадках встановлюються певні обмеження, правила, нормативи, які є обов'язковими  для учасників ринку. Насамперед державному регулюванню підлягають ціни на продукцію та послуги підприємств-монополістів як державної, так і недержавної форми власності. До них належать тарифи на залізничні перевезення, комунально-побутові послуги та квартирну плату, послуги зв'язку та ін. У кризових ситуаціях державні органи встановлюють граничні ціни на товари підвищеної соціальної значимості як для підприємств державної власності, так і недержавного сектора (хліб та хлібобулочні вироби, масломолочну продукцію, дитяче харчування тощо). Так, у перші повоєнні роки в країнах Західної Європи та Японії в умовах гострого дефіциту споживчих товарів і послуг широко використовувалось регулювання цін у поєднанні з нормованим розподілом продуктів першої необхідності. Однак у подальшому західні країни повністю відмовились від державного встановлення цін, оскільки воно порушувало дію ринкового механізму. Світова практика має достатньо прийомів, коли рівень цін на певні товари недержавних підприємств затверджуються рішенням міждержавних органів встановлення цін на вугілля та на чорний метал Європейським об'єднанням вугілля та сталі, цін на нафту; закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію — країнами ЄС та ін.).

До економічних методів регулювання цін належить встановлення   диференційованих розмірів цінових податків — податку на додану вартість мита та акцизного збору. Звільнення окремих товарів від ПДВ, також зміна ставок цього податку на ті або інші товари дозволяють ефективно впливати на структурні зміни та розвиток виробництва в необхідних напрямах. У більшості країн встановлено перелік підакцизних товарів та розміри акцизного збору, які відчутно впливають на ціни. Мета такого втручання держави у ціноутворення — регулювати споживання товарів, захищати вітчизняних виробників, регулювати прибуток товаровиробників у разі значної різниці між цінами та собівартістю продукції, поповнювати бюджет держави. Деякі галузі промисловості вимагають постійної державної підтримки (наприклад, вугільна) у формі дотаційних виплат виробникам або споживачам. Велике значення має державне регулювання цін у зовнішній торгівлі. Підприємства — суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності визначають контрактні ціни на договірній основі з урахуванням попиту та пропозиції. В окремих випадках контрактні ціни повинні визначатись відповідно до індикативних цін, які встановлюються Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків України. Нині в країнах з ринковою економікою і в тих, що переходять до ринкових відносин, посилюється вплив держави на ціноутворення й одночасно підтримується розвиток конкурентних сил. Незважаючи на специфічні особливості, переорієнтація на пріоритет ринкового механізму в цих країнах має загальні риси, основою яких є зміна економічних функцій держави.

Вивчення досвіду зарубіжних країн дозволяє зрозуміти законо­мірності й тенденції ціноутворення та використовувати отриманні знання при формуванні цінового механізму в Україні в період переходу її економіки до ринку. У більшості країн створена правова база щодо державного регулювання цін у формі законодавчих актів, що регла­ментують порядок та методологію ціноутворення.

До методологічних аспектів регулювання механізму ціноутворення в розвинутих країнах належать:

• розробка державними органами загальних принципів встановлення цін;

• встановлення конкретних цін на товари й послуги, які мають для національної економіки стратегічно вирішальне значення;

• пряме регулювання цін у сфері природних та штучних монополій, здійснення державного контролю за цінами.

На сучасному етапі становлення ринкових відносин в Україні доцільно скористатись досвідом регулювання цін в умовах інфляції та кризових явищ в економіці таких економічно розвинутих, як США, Японія, Франція, Великобританія та інших .