Вступ
Сучасний світ живе в умовах великих змін. Ускладнились і посилились взаємозв'язки і взаємозалежності науки, техніки, економіки, соціальної сфери. Значно виріс динамізм розвитку всіх сторін суспільного життя, різноманітність альтернативних варіантів шляхів і засобів вирішення тих чи інших проблем.
Адаптація до швидких змін вимагає прийняття оперативних і ефективних рішень, постійного корегування того, що робиться і як це робиться. Однак тільки реагувати на проблеми, що виникають, означає постійно запізнюватись і, таким чином, значно ускладнити ситуацію. Чим складніші проблеми, тим більше часу потрібно на підготовку, обгрунтування і прийняття управлінських рішень. Час же тече невблаганно. Тому в момент прийняття рішень проблеми настільки змінюються і ускладнюються, що прийняті рішення вже, як правило, не відповідають ситуації, що склалася, а отже, не ефективні. В підсумку відставання від реальної ситуації стає все сильніше і сильніше, а вал проблем постійно нарощується.
Щоб справитися з цими безпрецедентними у житті нинішніх поколінь змінами і зробити їх своїми союзниками, необхідно не стільки реагувати, скільки передбачати їх.
Один із "батьків" сучасного менеджменту А. Файоль відзначав: "Управляти - це передбачати", "передбачати - це уже майже діяти". Sоvоr с'еst ргеvоіг! (Знати - означає передбачати!).
Зазначені вислови відображають необхідність глибоких знань для передбачення імовірного розвитку подій у майбутньому.
Передбачення подій дозволяє завчасно підготуватися до них, скорегувати, наскільки це можливо, хід розвитку, контролювати їх, тобто підвищити гнучкість і адаптованість як окремої особи, так і будь-якої організації до зовнішнього середовища.
Якщо розвиток економічної науки уявити тримірним (минуле-теперішнє-майбутнє), то передбачення є його третім вимірником. Передбачення тісно зв'язано з випереджувальною функцією економічної науки — теоретичною і
прикладною.
В останні десятиріччя все гостріше стала усвідомлюватися цінність передбачувальної функції економічної теорії, що обумовило необхідність розвитку третього виміру - економічного прогнозування. Неперервно зростаюча потреба в економічних прогнозах зробила останні одним із основних напрямків використання науки і техніки в управлінні виробництвом.
Бурхливий розвиток економічного прогнозування характерний для всіх розвинутих країн, особливо США і Японії. В США із всіх прикладних напрямків, що використовуються в економічній науці, прогнозування стало одним із головних. Причиною цього є необхідність розробки і впровадження вдосконалених методів регулювання на всіх рівнях управління з урахуванням ситуацій, які неперервно змінюються.
Прогнозуванням, яке в США охопило всі сторони суспільного життя, займаються спеціальні фірми, підрозділи приватних компаній і урядових організацій, окремі особи.
Значна увага економічному прогнозуванню в останній час приділяється і в Україні, про що свідчить прийнятий Верховною Радою і підписаний Президентом Закон України "Про державне прогнозування і розробку програм економічного і соціального розвитку України".
Розробка надійних і ефективних прогнозів можлива тільки при наявності достатньо розробленого прогнозного інструментарію і оволодіння принципами його вмілого застосування.
Тому для спеціалістів, особливо менеджерів, стає важливим навчатися прогнозуванню, щоб оцінити майбутні зміни якомога точніше і по можливості з більшим великим випередженням, що в кінцевому рахунку дозволить швидше і ефективніше реагувати на них.
В запропонованому посібнику розглядаються теоретико-методологічні основи економічного прогнозування з метою познайомити і привернути увагу читача до питань, які визначають підходи до вивчення майбутнього, примусити задуматися над тим, на скільки у сучасному світі можна вивчити і розкрити
перспективи розвитку в області економіки, навчити використовувати кількісні методи в розв'язанні прогнозних задач.
Зміст і структура посібника орієнтовані на послідовне викладання теоретичних і методологічних питань економічного прогнозування, основних методів побудови прогнозів.
Теоретичні питання органічно пов'язані з практичними задачами економічного прогнозування.
Автор вважає недоречним занадто ускладнювати викладений в посібнику математичний апарат економічного прогнозування, виходячи з того, що сучасні обчислювальні засоби, виконуючи роль "чорного ящика", дозволяють швидко і оперативно проводити всі необхідні розрахунки.
Для спеціалістів, які займаються прикладними питаннями економічного прогнозування, важливо не стільки запам'ятати складні формули, скільки знати суть і зміст вихідних параметрів, переваги і недоліки окремих методів прогнозування і, що найважливіше, суть, змістовну природу досліджуваних процесів (явищ).
Теоретичні і методологічні питання, які викладені у посібнику, орієнтовані в основному на прогнозування мікроекономічних показників (мікрорівень), хоча багато положень можуть бути використані і на макрорівні.
Методи і моделі прогнозування, які описані в главах 3,4,5 реалізовані на ЕОМ Спіріною. Т.А. за алгоритмами, розробленими автором. Вони використані при реалізації комплексів прогнозних задач для галузей промисловості, особливо цукрової, а також при проведенні маркетингових досліджень у приладобудуванні.