Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

В історії розвитку наукової думки можна ясно і точно простежити таке значення філософії, як коріння та життєву атмосферу наукового пошуку.

В. І. Вернадський*

Курс «Методологія соціально-економічного пізнання» був підготовлений для студентів спеціальності «Економічна теорія» у 1998 р. разом з типовою програмою. Автори курсу і типової програми під час розробки концепції цього навчально-методичного посібника спиралися на власний досвід підготовки подібної літератури з філософії, логіки, релігієзнавства, культурології, результати виконання на кафедрі відповідних довгострокових тем і програм («Соціальне пізнання і прогнозування», «Підприємництво як феномен культури», «Філософське осмислення соціально-економічних проблем сучасності, тенденцій їх розвитку» тощо).

Запропонований курс відрізняється від нормативного філософського курсу для студентів вищих навчальних закладів, по-перше, глибиною вивчення таких складових філософського знання, як гносеологія, методологія наукового пізнання, логіка наукового дослідження, соціальна свідомість, філософія науки; по-друге, методологічною спрямованістю на постановку і прин­ципи розв’язання теоретичних проблем економічної науки і практики взагалі й дипломного проектування зокрема; по-третє, плюралізмом щодо вивчення і можливого застосування в науковій діяльності різних форм світогляду та методологічних засобів.

Мета дисципліни: поглибити знання студентів, а також тих магістрантів і аспірантів, що оберуть вказану дисципліну як спец­курс, із таких підрозділів філософії, як методологія, гносеологія, логіка, філософія науки; навчити їх самостійно використовувати філософсько-світоглядні підходи в науковому дослідженні; надати вміння забезпечувати необхідний логіко-методологічний рівень підготовки курсових, випускних, дипломних і дисертаційних робіт.

Зрозуміло, що методологія соціально-економічних досліджень не обмежується лише використанням філософської методології. Вона спирається також на загальнонаукові підходи і методи вивчення соціального та економічного життя. Вона включає до методологічного інструментарію загальноекономічні й загальносоціологічні концепції, теорії, моделі, а також спеціально-економічні й конкретно-соціологічні методи аналізу дійсності. На першому етапі дослідження будь-яких соціаль­них та економічних процесів і явищ необхідно поставити і сформулювати проблему. На другому етапі необхідно визначити об’єкт і предмет дослідження. На третьому етапі треба обрати необхідну філософську методологію системного бачення предмета дослідження. На четвертому етапі — застосувати відповідний комплекс загальнонаукових принципів, підходів і методів. На п’ятому етапі — використати загальноекономічні й загальносоціологічні теорії та моделі. На шостому етапі — залучити спеціально-економічні й конкретно-соціологічні засоби і методи для отримання нового знання. На сьомому етапі треба знайти комплекс критеріїв і практичних засобів верифікації отриманого знання, тобто підтвердження істинності результатів дослідження.

Автори навчально-методичного посібника поділяють ідеї філософсько-методологічного плюралізму видатного українського вченого і мислителя В. І. Вернадського, сутність яких можна зрозуміти з наведеного уривка його творів: «Наукові факти та винаходи можуть розглядатися в межах будь-яких філософських доктрин і вчень. Вони однаково мало суперечать ідеалістичним або матеріалістичним, скептичним або критичним напрямам філософської думки».[1]

Комплексний аналіз методологічних проблем соціально-еконо­мічного знання на рівні філософської методології акумулює досвід веберівського і попперівського позитивізму та постпозитивізму, марксистського діалектико-матеріалістичного вчення, фрейдо-марксистської методології франкфуртської школи, релігійно-філософських систем іудейського, християнського та ісламського соціалізму, ринкової етики протестантизму і персоналізму, герменевтичні підхо­ди до тлумачення різних соціокультурних цінностей тощо. Цей аналіз на рівні загальнонаукової і міждисциплінарної методології соціального й економічного знання частіше за все звертається до методологій системно-структурного підходу, синергетики, текто­логії, системного аналізу, системотехніки тощо. На рівні спеціально-наукової методології цей досвід зосереджується навколо політекономічних вчень А. Сміта, Д. Рікардо, К. Маркса, Дж. Кейнса, В. Зомбарта, О. О. Богданова, М. І. Туган-Барановсь­кого, Ф. фон Хайєка, М. Фридмана, Дж. Гелбрейта, А. Маршалла, Я. Корнаї та ін.

У наш час дедалі актуальнішою стає проблема обґрунтування нової наукової парадигми, пов’язаної з розробкою нової методології соціально-економічного дослідження як засобу створення єдиної цілісної економічної теорії (метаекономтеорії), яка б увібрала в себе все позитивне з напрацьованого світовою філософською, економічною, соціальною і політичною думкою.



* Вернадский В. И. Избранные труды по истории науки. — М.: Наука, 1981. — С. 7.

[1] Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста. — М.: Наука, 1988. — С. 416.