Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Розділ 7. Активи підприємства та джерела їх утворення

Розділ 7. Активи підприємства та джерела їх утворення

 

7.1. Поняття активів підприємства та джерел їх утворення

7.2. Характеристика активів підприємства

7.3. Характеристика джерел утворення активів підприємства

 

При здійсненні господарської діяльності у розпорядженні підприємства знаходяться різні види майна в матеріальній та нематеріальній формі. За економічним змістом майно як активи підприємства поділяють на необоротні та оборотні активи.

Активи – ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Необоротні активи підприємства – це сукупність матеріально-фінансових ресурсів, що використовуються в його господарській діяльності у своїй натуральній формі тривалий час (більше року) і мають значну вартість окремого об’єкта, а також довгострокове відчуження майна в підприємницьку діяльність інших суб’єктів господарювання.

Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом не більше дванадцяти місяців з дати балансу. Значну частку оборотних активів на підприємствах складають запаси.

Наявні активи (потенціал) підприємства відображаються в його балансі за наступними елементами (табл. 7.1).

 

Таблиця 7.1. Характеристика активів підприємства

 

Активи за елементами

Поняття та можливі економічні вигоди

1

2

1. Необоротні активи

Нематеріальні активи

Об’єкти промислової та інтелектуальної власності без фізичної субстанції, які необхідні для здійснення господарської діяльності

Незавершене будівництво (інвестиції)

Об’єкти матеріальних і нематеріальних необоротних активів, які не введені в експлуатацію

Основні засоби

Сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і у невиробничій сфері

Довгострокові фінансові інвестиції

Активи, які передані підприємством іншим суб’єктам господарювання з метою збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивідендів тощо, зростання вартості капіталу або отримання інших вигод для інвестора

Довгострокова дебіторська заборгованість

Заборгованість підприємству фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати її нарахування

Інші необоротні активи

Необоротні активи від розстрочки зобов’язань перед підприємством

2. Оборотні активи

Запаси:

 

виробничі запаси

Запаси сировини, основних і допоміжних матеріа-лів, палива, покупних напівфабрикатів і комплек-туючих виробів, запасних частин, тари, будівель-них матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу, які входять до складу продукції, що виго-товляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні

тварини на вирощуванні та відгодівлі

Дорослі тварини на відгодівлі та в нагулі, птиця, звірі, кролики, дорослі тварини, вибракувані із основного стада для реалізації, та молодняк тварин

незавершене виробництво

Витрати, які утворились при використанні майнових, трудових та фінансових ресурсів в господарській діяльності, і не перетворились в готову продукцію на певну календарну дату

готова продукція

Запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомп-лектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам, є незавершеним виробництвом

товари

Векселі одержані

Заборгованість (боргові зобов’язання) покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями (борговими розписками)

Дебіторська заборгова-ність за товари, роботи, послуги

Заборгованість підприємству на відшкодування вартості його майна та одержання вигоди від продажу покупцям

Дебіторська заборгова-ність за розрахунками:

з бюджетом

за виданими авансами

з нарахованих доходів

із внутрішніх розрахунків

Інша поточна дебіто-рська заборгованість

Поточні фінансові інвестиції

Фінансові інвестиції (активи), які передані підприємством іншим суб’єктам господарюван-ня, на строк, що не перевищує один рік

Грошові кошти та їх еквіваленти:

Кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточ-них операцій, а також еквіваленти грошових кош-тів в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, включаються до складу необоротних активів

Інші оборотні активи

Оборотні активи, як зобов’язання перед підприємством за його майно

3. Витрати майбутніх періодів

Витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів

 

Наявні у кожного підприємства активи, вони одержують з відповідних джерел. Джерела утворення майна підприємства поділяються на два види: власний капітал (внески власників, прибуток, резерви, фонди, безповоротне фінансування тощо) та зобов’язання (залучені кошти – кредити, кредиторська заборгованість тощо).

Між активами і джерелами їх утворення на підприємстві існує тісний взаємозв’язок. Яка сума є активів, така сума є джерел їх утворення. У вартісному виразі цю рівність можна виразити так:

А=Д.

де А – вартість активів; Д – сума джерел активів.

Джерела формування активів підприємства можуть існувати у багатьох формах (табл. 7.2).

Власний капітал – це активи підприємства, що залишаються після вирахування його зобов’язань.

 

Таблиця 7.2. Характеристика джерел
утворення активів підприємства

 

Джерела утворення майна (активів) підприємства за формами існування

Поняття та характеристика зобов’язання перед власниками активів

1. Власний капітал

Статутний капітал

Заборгованість перед власниками в частині здійснених інвестицій з власних доходів на умовах, визнаних в статуті підприємства

Пайовий капітал

Додатковий вкладений капітал

Заборгованість перед власниками за рахунок здійснених ними реінвестицій із створеного доходу на підприємстві в його господарську діяльність

Інший додатковий капітал

Резервний капітал

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

Неоплачений капітал

Вилучений капітал

2. Забезпечення наступних витрат і платежів

Забезпечення виплат персоналу

Гарантійні зобов’язання підприємства в частині виплат, строк сплати яких не настав

Інші забезпечення

Цільове фінансування

Зобов’язання по залишках коштів цільового призначення

3. Довгострокові зобов’язання

Довгострокові кредити банків

Зобов’язання, які не є поточними за активи, що використовуються в господарській діяльності за відповідну плату

Інші довгострокові фінансові зобов’язання

Відстрочені податкові зобов’язання

Інші довгострокові зобов’язання

4. Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити банків

Заборгованість за одержані кошти, на які нараховуються відсотки

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями

Векселі видані

Заборгованість підприємства оформлена векселем (борговою розпискою)

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

Заборгованість підприємства на відшкодування вартості майна, одержаного від постачальників та забезпечення ним економічних вигод

Поточні зобов’язання за розрахунками:

 

з одержаних авансів

Одержані підприємством аванси під зобов’язання зменшення своїх активів

 

 

з бюджетом

Зобов’язання по зменшенню активів

з позабюджетних платежів

зі страхування

з оплати праці

з учасниками

із внутрішніх розрахунків

Інші поточні зобов’язання

5. Доходи майбутніх періодів

Зобов’язання по доходах, які будуть забезпечені активами у майбутньому

 

Слід зазначити, що сума власного капіталу – це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників підприємства.

Разом з тим, власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

довгострокового фінансування господарської діяльності – знаходиться у розпорядженні підприємства необмежено довго;

відповідальності та захисту прав кредиторів – відображений в балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;

компенсації понесених збитків – тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;

кредитоспроможності – при наданні кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю та більшим власним капіталом;

фінансування ризику – власний капітал використовується для фінансування ризикованих інвестицій, на що можуть не погодитись кредитори;

самостійності та влади – розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності (автономності) та впливу його власників на підприємство;

розподілу доходів і активів – частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства.

Збереження свого капіталу підприємство може забезпечити тільки при отриманні прибутку.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

внесенням власниками підприємства грошей та інших активів;

накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

Сума власного капіталу може збільшуватись внаслідок прибуткової господарської діяльності, а також збільшення вартості активів, непов’язаного із підвищенням заборгованості перед кредиторами (дооцінка (індексація) необоротних активів, переоцінка оборотних активів тощо).

Власний капітал – це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві із чистого прибутку. Тому за формами власний капітал поділяється на дві категорії:

інвестований (вкладений або сплачений капітал);

прибуток.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

статутний капітал, сума якого визначається в установчих документах і підлягає обов’язковій реєстрації у державному реєстрі господарюючих одиниць;

додатковий капітал (нереєстрований) – це додатково вкладений та індексований капітал, резервний капітал, спеціальні фонди і нерозподілений прибуток.

Статутний і додатковий капітал виконують різні функції. Так, ста-тутний капітал – це первісне джерело інвестування та формування майна підприємства. На відміну від додаткового, він забезпечує регулювання відносин власності та управління підприємством, його розмір не може бути меншим за встановлену законодавством суму.

Активи підприємства можуть формуватися за рахунок прирівняних до власного капіталу джерел – забезпечення наступних витрат і платежів, величина яких на календарну дату може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишків коштів цільового фінансування та цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.

Забезпечення – зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення. Забезпечення можуть створюватися для відшкодування наступних (майбутніх) витрат на: виплату відпусток працівникам, додаткове пенсійне забезпечення, виконання гарантійних зобов'язань, реструктуризацію, виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо. Суми створених забезпечень визнаються витратами і використовуються для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких вони були створені.

Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов’язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

Для здійснення господарської діяльності всі суб’єкти підприємництва, як правило, залучають майно через зобов’язання.

Зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Зобов’язання – це обов’язок чи відповідальність діяти певним чином. Воно виникає тільки тоді, коли актив отримано, або коли підприємство укладає невідмовну угоду придбати актив.

Зобов’язання можуть бути монетарними і немонетарними. Монетарні зобов’язання відображають суму грошових коштів, що підлягають сплаті кредиторам, а немонетарні – зобов’язання поставити товари або надати послуги визначеної кількості та якості.

Зобов’язання підприємства поділяються на: довгострокові, поточні, забезпечення, непередбачені зобов’язання.

До довгострокових зобов’язань належать:

довгострокові кредити банків;

інші довгострокові фінансові зобов’язання;

відстрочені податкові зобов’язання;

інші довгострокові зобов’язання.

Поточні зобов'язання включають:

короткострокові кредити банків;

поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;

короткострокові векселі видані;

кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків;

інші поточні зобов’язання.

Непередбачене зобов'язання – це:

1) зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або

2) теперішнє зобов’язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов’язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов’язання не можна достовірно визначити.