Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1. 1.2. Основні тенденції міжнародного поділу праці

МПП став результатом багатовікового розвитку продуктивних сил, поглиблення національного поділу праці та залучення в систе­му світових господарських зв'язків нових національних виробництв, що привело до Інтернаціоналізації виробництва в цілому.

Цей складний процес розпочався з розширення простих торго­вельних зв'язків між країнами у середині XVI — середині XVIII ст., що зумовило вихід виробництва за межі держав. З кінця XVIII і до кінця XIX ст. почали формуватися його міжнаціональні форми у рамках світового господарства на базі простої кооперації.

Інтернаціоналізація виробництва у кінці XIX — середині XX ст. пов'язана з розвитком простої кооперації, яка базується на МПП, що став визначальним фактором формування світового господарства.

Безперервно розвиваючись, МПП набув певних тенденцій та особ­ливостей.

До них належать такі:

1. У світовому господарстві зберігається і навіть поглиблюється
розрив між промислово розвинутими країнами і країнами, що роз­
виваються. На розвинуті країни припадає близько 25 % населення
і 80 % сукупного національного продукту. Країни, що розвивають­
ся, у світовому господарстві є, в основному, постачальниками сиро­
вини і споживачами готової продукції. Але останнім часом вста­
новлюєтеся нова галузева спрямованість країн, що розвиваються.

Між розвинутими країнами та країнами, що розвиваються, швид­кими темпами зростає внутрішньогалузевий обмін продукцією обробної промисловості. Збільшується виробництво працеміетких, матеріаломістких, стандартизованих виробів на експорт для задо­волення потреб насамперед промислово розвинутих країн. Провідні ролі в цьому відіграє четвірка так званих "драконів" — Гонконг, Сінгапур, Тайвань і Південна Корея, а також Китай, Таїланд, Туреч­чина, Бразилія, Мексика, Індія та деякі інші країни, що належать до "нових індустріальних країн".

2.  Основним в МПП став внутрішньогалузевий поділ праці на
основі предметної, а особливо подетальної та технологічної спеціа­
лізації.

3.  Внаслідок нерівномірності соціально-економічного розвитку
продовжуються зміни в розстановці політичних і економічних сил
в групі промислово розвинутих країн, насамперед між трьома ос­
новними центрами — США, Японією і Західною Європою. Це вик­
ликає необхідність частої перебудови в системі МПП.

4.  Змінилася участь в МПП колишніх країн соціалістичного табо­
ру. Відбувається переорієнтація їхніх економік та залучення їх до
участі у МПП на інших засадах.

5.  Постійно зростає роль ТНК у міжнародному економічному
обміні та МПП. ТНК контролюють майже половину світового про­
мислового виробництва та світової торгівлі.

6.  Посилюються інтеграційні процеси, інтернаціоналізація госпо­
дарської діяльності. Відзначається тенденція до об'єднання зусиль

провідних країн для колективного регулювання та зменшення наслідків економічних та валютних потрясінь. Зростає роль міжна­родних організацій — МВФ, МБРР тощо.

7.  На МПП періодично впливають структурні кризи, дисбаланси
в міжнародній торгівлі. Так, енергетична криза 70-х років викли­
кала необхідність переходу на енергоощадні типи виробництв, що
привело до змін в структурі й навіть географічному розподілі світової
торгівлі, а також в експортній спеціалізації багатьох країн.

8.  Зростає об'єктивна необхідність в докорінній перебудові МІЇП.
З другої половини XX ст. інтернаціоналізація виробництва набула
глобального характеру. Вона охопила практично всі підсистеми
світового господарства, всі його галузі. Поглиблюється інтернаціо­
налізація виробництва й обігу, що посилює єдність світового госпо-;
дарства.