Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Проблеми розробки та введення єдиної міжнародної класифікації готелів належать до найбільш складних у туристичній галузі. Понад п'ятдесят ро­ків міжнародна готельна асоціація (МГА) та Всесвітня туристична органі­зація займалися цими питаннями. Неодноразово обговорювались основні елементи та параметри, що повинні стати критеріями категоризації. Однак, тільки у 1972 р. було розроблено й запропоновано проект єдиної міжнарод­ної класифікації готелів. Згідно цієї класифікації готелю може бути присво­єною одна з п'яти категорій у залежності від обладнання, рівня комфорту та набору послуг, що пропонуються. Найнижча — IV категорія, найвища — «Люкс».

Однак, ця система класифікації не була схваленою національними чле­нами МГА. Більшість країн визнали неможливість створення єдиної між­народної системи класифікації готелів через неоднозначність підходів до оцінки якості обслуговування, несхожість кліматичних та інших умов.

Сьогодні в світі діють близько тридцяти різних систем класифікації го­телів. Навіть в окремих країнах класифікація готелів далека від однознач­ності. Наприклад, у США готелі класифікуються згідно з чотирма основ­ними критеріями: розмір, цільовий ринок, рівень обслуговування та при­належність до ланцюга готелів.

За розміром готелі групуються в чотири категорії: до 150, від 150 до 299, від 300 до 600, понад 600 кімнат.

За цільовими ринками готелі класифікуються на комерційні, готелі при аеропортах, апартаменти, резиденції, курортні готелі «В & В» (бэд энд брэкфаст), тайм-шер, готелі при казино, конгрес-готелі, конференц-готелі.

У готельній індустрії США традиційно виділяють — три рівні обслуговування: «люкс», середній та економічний.

Ланцюги готелів зобов'язують філії підтримувати певні стандарти, пра­вила, процедури, маркетингову політику. Ланцюг, як правило, характери­зується укладанням контракту на управління готелем. За умовами стандартного контракту на управління власник несе фінансову та юридичні відповідальність за підприємство. Компанія, що здійснює управління, ке­рує роботою готелю й отримує обумовлений відсоток прибутку. Приналежність до ланцюга надає певні переваги: централізована система резервування місць і реклама, оптова закупівля ресурсів тощо. Крім того, у США готелі класифікуються за терміном проживання: від 1 до 7 діб, для постійного проживання, курортні готелі.

Найбільша готельна корпорація США «Маріотт», що об'єднує 629 готе­лів на 150 тис. номерів, поділяє їх на чотири групи:

1. Готелі з повним набором послуг, високою вартістю обслуговування. 2. Готелі типу «Картйард» — з помірними цінами. 3. Готелі типу пансіо­нів для тривалого перебування «Резиденс іннз». 4. Готелі економічного класу «Фезрфилд іннз».

Готельний бізнес США характеризується тим, що готелі все більше орієнтуються на визначений сегмент ринку. Так, у майбутньому передбача­ється виділення трьох типів готелів:

1. «Люкс» — з численним персоналом, надзвичайно високим рівнем сервісу для найбільш вимогливих клієнтів. 2. Готель середнього рівня, що максимально використовує сучасну технологію, намагається за допомогою автоматизації зменшити експлуатаційні витрати, а, відповідно, ціни. 3. Не­великий затишний готель, призначений для тих клієнтів, які бажають ма­ти більше персональної уваги до себе, але без необхідності оплачувати послуги за цінами «люкс».

Однак, попри всю різноманітність підходів до системи класифікації го­телів сьогодні їх можна об'єднати у дві основі групи: «європейський тип», в основу якого покладено французьку національну систему та бальну оцін­ку, що грунтується на індійській національній системі.