1. 4.1. З історії міжнародних економічних відносин

Коріння сучасних міжнародних економічних відносин сягають у глибоку давнину. Вони почалися з елементарних форм "міжна­родної" торгівлі на базі натурального обміну між окремими особа­ми, сім'ями і племенами. Об'єктами обміну були, як правило, над­лишки окремих товарів та знаряддя виробництва.

Міжнародна торгівля як торгівля між країнами виникла в епо­ху рабовласницького ладу. Для обміну призначалися переважно предмети розкоші, окремі види сировини та раби.

Значно більшого розвитку набула міжнародна торгівля з виник­ненням капіталізму, тобто з переходом від натурального господар­ства до товарно-грошових відносин. Поява великого машинного виробництва, поліпшення умов транспортування, всебічний розви­ток ринкових відносин утворили можливість і необхідність поши­рення зовнішньої торгівлі. У торгівлю були залучені практично всі країни світу. Виник світовий ринок, а з переходом в кінці XIX ст. до монополістичного капіталізму утворилася світова система гос­подарства. Об'єктом міжнародних відносин стала не лише торгів­ля, а й фактори виробництва. Великий монополістичний капітал в погоні за надприбутками все частіше почав перетинати кордони країн, розширюючи міжнародний обмін. Почалася інтернаціоналі­зація господарських відносин, що разом з інтернаціональним капі­талом сприяло виникненню монополій. Між ними зав'язалася

гостра боротьба за ринки збуту, джерела сировини, галузі вкладан­ня капіталу. Результатом цієї боротьби став економічний поділ

світу.

Могутній монополістичний капітал економічно розвинутих країн, проникаючи на територію менш розвинутих країн, закріплювався там, забезпечуючи собі й політико-адміністративне панування, все більше беручи участь в їх політичному житті. Це призвело до за­вершення територіального поділу світу між великими країнами й утворення колоній. Почався специфічний колоніальний міжнарод­ний поділ праці, особливістю якого є нав'язування колоніям тієї спеціалізації, яка вигідна капіталу монополій. В результаті коло­ніальні країни змушені були підпорядковувати своє господарство експортному виробництву окремих видів сировини, потрапляючи в кабальну залежність від могутніх країн, оскільки все інше вони повинні були ввозити в країну ззовні.

Руйнування колоніальної системи світового господарства почало­ся після Першої світової війни і закінчилося в 60-х pp. XX ст. її крахом. В результаті світове господарство набуло сучасного вигля­ду і являє собою глобальний економічний організм, побудований на взаємозв'язку і взаємозалежності всіх країн і народів.

Його особливістю є взаємопроникнення економічних систем, яке визначається взаємозалежністю національних господарств. Націо­нальне виробництво стало інтернаціональним і набуло багатьох міжнаціональних і міжнародних ознак. Характерною для нього є активізація спільної підприємницької діяльності з широким залу­ченням до країни іноземного капіталу, формування міжнародних господарських комплексів та виникнення міжнародної власності. Економічні відносини між країнами набули глобального характе­ру, стали міжнародними.