Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1. 5.4. Економічні наслідки протекціоністської політики

Проведемо простий аналіз попиту та пропозиції для досліджен­ня економічних наслідків введення захисних тарифів на який-не-будь товар X. Розглянемо три стадії моделі (рис. 1.5.1):

1)  до початку торгівлі, коли товар продукується та споживаєть­
ся лише усередині країни;

2)  за умови вільної торгівлі, коли імпорт товару з-за кордону
нічим не обмежується;

Рис. 1.5.1. Економічні наслідки введення протекціоністських (імпортних) мит

3) після введення імпортного тарифу.

До початку торгівлі. Країна продукує та споживає товар X, у виробництві якого вона не має порівняльних переваг, у точці С. Лініями Dd та Sd показано внутрішні попит та пропозицію товару. За умови відсутності торгівлі внутрішня ціна та обсяги виробни­цтва товару X відповідно становитимуть ОРЛта OQZ.

За умови вільної торгівлі. Країна відкрита для світової торгівлі і тому інші країни, які мають порівняльні переваги у виробництві товару X та домінують на світовому ринку, починають продавати свої товари X у цій країні за світовою ціною ОРш, нижчою, ніж внутрішня ціна.

Оскільки світовий ринок може постачати у дану країну необ­межену кількість товару X за ціною ОРш, лінія пропозиції буде мати вигляд горизонтальної прямої Srf+ll,, яка покаже обсяг товару, дос­тупний покупцям даної країни як із внутрішніх, так І з зовнішніх джерел. Попит дорівнює пропозиції в умовах вільної торгівлі у точці А, причому внутрішнє споживання становитиме OQb, внутрішнє ви­робництво — OQV а різниця між цими двома значеннями — @$ь — це обсяг імпорту. Отже, в результаті імпорту внутрішня ціна товару впала з рівня OPd до рівня ОРи, а місцеві виробники продають на Я$3 товару менше, ніж до початку торгівлі.

Після введення тарифу. Уряд для захисту національних вироб­ників, які втрачають прибутки через наплив дешевих товарів з-за кордону, вводить імпортний тариф на кожну одиницю товару X, у

розмірі Р№РШ+Г Цей крок призведе до зростання внутрішньої ціни з ОРк до ОРш+1 і буде мати ділу низку наслідків. Крива сукупної пропозиції переміщається догори на значення введеного тарифу (() на рівень S4+iil+t. За нового рівня пропозиції внутрішній попит до­рівнює сукупній (внутрішній та зовнішній) пропозиції у точці В, у якій під захистом імпортного тарифу внутрішнє виробництво ; збільшується на Qfi^ а внутрішнє споживання зменшується на Q4Q5* Імпорт скорочується з Q,Q5 до Q2Q4. Отже, в результаті введення тарифу зменшилося внутрішнє виробництво товару X, що, своєю чергою, призвело до скорочення імпорту.

До введення імпортних тарифів споживчий надлишок, тобто виго­да від придбання товарів за ціною Рк, дорівнював площі трикутни­ка ADPw, отже споживачі могли споживати товар у будь-яких кілько­стях, обмежених кривою сукупних внутрішньої та зовнішньої про­позиції і кривою внутрішнього попиту. Внаслідок того, що крива пропозиції <SJ+U, після оподаткування імпорту тарифом перемісти­лась догори на значення тарифу (, надлишок споживання обмежуєть­ся лише трикутником BDPwtr Скорочення споживчого надлишку дорівнює заштрихованій ділянці (а + Ь + с + d). Це те, що втрачають покупці внаслідок зменшення споживчого надлишку, або чисті за­гальні втрати споживача від введення імпортного тарифу.

Ці втрати частково компенсуються за рахунок вигоди, яку отриму­ють від введення мита держава та вітчизняні виробники товару X. Держава акумулює у державному бюджеті додаткові доходи, отримані внаслідок обкладання імпорту митом. Ці доходи розраховуються як добуток розміру імпорту країни після введення тарифу та роз­міру мита, і графічно зображаються прямокутником с на рис. 1.5.1. ЦІ доходи від мита, за суттю, є перерозподілом доходу від спожива­ча до держави і не впливають на економічний добробут держави; вона виграє те, що втрачає споживач. Доходи переміщаються із при­ватного сектора у державний.

Вітчизняні виробники товару X, на яких мито не поширюється, реалізують свою продукцію за вищою ціною ОР№1гі. Оскільки ця ціна вища від світової ціни ОРш, вітчизняні виробники піднімають­ся догори по кривій пропозиції Sd, збільшивши вітчизняне вироб­ництво з OQ1 до OQZ. Вони скористаються як вищою ціною, так І більшим обсягом продаж. Отже, вони отримають додатковий дохід, який розраховується як різниця між додатковим прибутком, що одержать виробники внаслідок введення імпортного тарифу, та до­датковими витратами на виробництво додаткової кількості товару. Цей дохід має вигляд трапеції а на рис. 1.5.1.

Втрати споживчого надлишку, які дорівнюють сумі площ трикут­ників (b + d), нічим не компенсуються і є чистими втратами держави.

Площа трикутника Ь показує додаткові витрати виробництва про­дукції X в обсягу (Q2 - Qj). Зі зростанням захисту внутрішнього ринку за допомогою тарифів усе більша кількість ресурсів, не при­значених спеціально для виробництва товару X, використовується для його виробництва. Це призводить до вищих витрат виробни­цтва порівняно з тими, які б мала країна, купуючи товар X за світо­вою ціною ОРш в іноземного виробника. З рис. 1.5.1 зрозуміло, що затрати на збільшення внутрішнього виробництва товару X з OQA до OQi зростають вздовж кривої Sd з ОРш до ОР^за одиницю. Про­те такого ж збільшення пропозиції можна досягти за рахунок по­ставки з-за кордону додаткової (Q2 - Qt) кількості товару вздовж кривої SdiuiОРю за одиницю. Отже, втрати економіки зоб­ражені трикутником Ь. Площа трикутника d показує чисті втрати споживчого надлишку, зв'язані зі скороченням споживання з OQb до OQV оскільки вища ціна ОРШ+1 змусить покупців пересувати до­гори по кривій попиту Dd. Вітчизняні споживачі постраждають через введення мита: вони платитимуть на PJP +( більше за кожну оди­ницю товару X. за ціною

Крім того, постраждають іноземні виробники товару X, незважа­ючи на те, що продажна ціна на товар X стала вищою на РаРа>+г Ця різниця у ціні йде до державного бюджету країни-імпортера, а не іноземним виробникам. Світова ціна після встановлення мита і, отже, поштучний дохід іноземних виробників залишаються на рівні ОРш, а обсяг їх експорту скорочується з Q,Q5 ДО Q2Q4~

У цілому від введення імпортного мита отримують економічний ефект, що поділяють на дві групи:

1. Перерозподілюеальні ефекти — ефект доходів та ефект пере­
ділу.

2. Ефекти втрати — ефект захисту та ефект споживання.
Ефект доходів (revenue effects — це обсяг збільшення доходів

державного бюджету внаслідок обкладання імпорту митом.

Ефект переділу (redistribution effect) — це перерозподіл доходів від споживачів до виробників продукції, що конкурує з імпортом.

Ефект захисту (protective effect) — це економічні втрати краї­ни внаслідок необхідності внутрішнього виробництва додаткової кількості товару при більших витратах під захистом тарифу.

Ефект споживання (consumption effect) — виникає внаслідок того, що скорочується споживання товару через зростання його ціни на внутрішньому ринку.