1. 5.7.11. Теорія подібності країн, або теорія политу, що перетинається

Значна частка міжнародної торгівлі здійснюється між країнами з подібними характеристиками — між промислово розвиненими країнами, які мають населення з високим рівнем освіти та розмі­щені у помірному кліматі. Усі розглянуті традиційні теорії міжна­родної торгівлі базувалися не на подібності країн, а навпаки, на їх відмінностях.

Одну із перших спроб пояснити особливості сучасної міжнарод­ної торгівлі зробив Стефан Б. Ліндер (Stefan В. binder) у 1961 р. у своїй роботі "An Essay on Trade and Transformation". Розглядаючи особливості технологічно нових товарів (холодильники, телевізо­ри), з якими американські фірми вийшли на європейський ринок у 40—50-х pp., він звернув увагу на те, що основні відкриття, покла­дені в основу розроблення цих товарів, були зроблені європейцями. Ці відкриття практично були втілені в Америці у вигляді техноло­гічно нових товарів, які потім завоювали зовнішній ринок в Європі. Багатий американський споживач виявився схильнішим до спожи­вання нових дорогих товарів. Потім зі зростанням життєвого рівня європейців нові американські товари знайшли шлях до Європи.

С. Ліндер зробив висновок про те, що технологічно складні ви­роби створюються фірмою як реакція на потреби, що вже існують, тобто передовсім на потреби внутрішнього ринку. І тільки після розширення виробництва, після насичення внутрішнього ринку

фірма прагне захопити зовнішній. Виходити на зовнішній ринок фірма буде на базі товару, підготовленого нею для національних споживачів, отже, структура споживання країни-імпортера має бути максимально подібною до структури споживання країни-експортера.

Таким чином, всупереч теорії співвідношення факторів вироб­ництва, не тільки відмінності, але й подібність між країнами може бути передумовою для торгівлі.

Теорія подібності країн (Country-Similar Theory) стверджує, що, розробивши нову продукцію у відповідь на знайдену ринкову по­требу на внутрішньому ринку, виробник потім звертається до ринків, котрі найподібніші до ринків його країни. Ця теорія — одна з не­багатьох новітніх теорій, яка пояснює міжнародну торгівлю пере­важно з боку попиту, а не пропозиції. Графічна ілюстрація теорії подібності країн зображена на рис. 1.5.14 [18].

Рис. 1.5.14. Попит, що перетинається, як основа для міжнародної торгівлі

На рис. 1.5.14 пряма X зображує залежність між рівнем доходу та якістю товарів, що споживаються. Нахил цієї прямої X свідчить, Що чим вищий рівень доходу, тим якісніший товар купує спожи­вач. Припустимо, що існує дві країни — країна 1 та країна 2. Дохід мешканців першої країни знаходиться у проміжку від А (мінімаль­ний дохід) до С (максимальний дохід), а якість товарів, які вони купують при такому доході — у проміжку від А' (мінімальна якість) До С' (максимальна якість). Дохід мешканців другої країни дещо вищий, ніж першої, і міститься у проміжку від В (мінімальний дохід)

до D (максимальний дохід), а якість товарів, які вони купують при1 такому доході — у проміжку від В' (мінімальна якість) до D' (мак* симальна якість). Торгівля між країнами 1 та 2 буде здійснювати­ся тими товарами, якість яких міститься у проміжку від В' до С, де вимоги щодо якості споживачів обох країн перетинаються. Чим більше споживачів у двох країнах мають однакові доходи, тим ви­щий рівень торгівлі. Або інакше, чим більше перетинаються струк­тури попиту в країні-експортері та Імпортері, підкріплені високим рівнем доходу, тим вищий рівень торгівлі між ними. Це і « фено­мен попиту, що перетинається (overlapping demand), відкритий Сте­фаном Ліндером.

Ринки у ПРК можуть мати аналогічні характеристики попиту, але існують відмінності у тому, як ПРК спеціалізуються для того, щоб забезпечити собі придбані переваги у міжнародній торгівлі. Наприклад, англійці є лідерами у виробництві авіаційних реактив­них двигунів; італійці — ювелірних виробів із коштовних металів, обробленого будівельного каменю, вовняних светрів, шкіряного та гумового взуття; японці — телеприймачів, магнітофонів, мотоциклів, фото- та термокопіювальних установок, фотокамер та диктофонів; німці — синтетичних органічних барвників, літаків вантажопідій­мальністю понад 15 т, друкарських ротаційних машин; американці — літаків, деталей для конторського обладнання, екскаваторів, грей­дерів, комп'ютерів.

Недоліком теорії подібності країн є те, що коли розрив у рівнях доходів різних груп населення дуже значний, застосування її для пояснення міжнародної торгівлі є дуже обмеженим. Наприклад, усі мешканці країни 1 мають мінімальний рівень доходу А, і тільки одна людина — максимальний С, а у країні 2, навпаки, одна особа має мінімальний рівень доходу В, а усі решта — максимальний D, то торгувати у такому випадку можуть тільки дві особи, хоча перетин у якості товарів, що цікавлять мешканців обох країн, є суттєвим.

Переваги теорії полягають у тому, що вона пояснює торгівлю між подібними країнами.

Висновки

1.  Згідно з теорією подібності країн значна частка обсягу міжнарод­
ної торгівлі у наш час припадає на торгівлю виробами між промисло­
во розвиненими країнами, тому що у них є подібні сегменти ринку.

2.  Теорія подібності країн пояснює міжнародну торгівлю не з
боку пропозиції товарів, а з боку попиту на них.

3.  Торгувати дві країни будуть тими товарами, якість яких при­
близно однакова.

4.  Чим більше людей у країнах, що торгують, мають однакові
доходи, тим вищий рівень торгівлі.