Quot homines, tot sententiae.

Теренцій*

Методологічна функція є суттєвою функцією не тільки філософського, а й будь-якого теоретичного знання. Загаль­нофілософські методології були сформовані ще в епоху античності. Але як зріле вчення про принципи, підходи, методи і прийоми пізнання методологія науки виникла в ХVІІ — ХVІІІ ст. у зв’язку з диференціацією науки, бурхливим її розвитком. Історико-філософські традиції різних країн щодо визначення методологічних засад науки суттєво відрізняються: наприклад, в сучасній Англії домінує аналітична філософія, у Німеччині, Франції, США — феноменологія, у колишньому СРСР і на пострадянському просторі — діалектичний та історичний матеріалізм. Тобто, існує багато різних методологій, детермінованих історичними, культурними, соціальними, науковими традиціями, умовами і творчими здібностями вчених. Коротко кажучи, скільки є науковців, стільки існує й методологічних підходів в їхній пізнавальній діяльності.