1.1. Ринкова економіка як саморегулівна система

1. Перше питання лекції почнемо з простого прикладу

У серпні йде підготовка до нового навчального року. І в магазинах з’я­вля­ються зошити, олівці, інше. Перед новим роком – ялинкові прикраси.

Тобто в потрібний час в магазинах є все те, що якраз зараз потрібне.

Чому?

Відповідь: спрацьовує економічна система.

При цьому необхідно відповісти на три питання:

·           що потрібно виробляти і в якій кількості;

·           як і хто буде виробляти;

·           для кого (для чого) виробляти?

На ці питання відповідь дає економіка.

Західні (а вже й наші) економісти виділяють три типи економічної системи:

1) адміністративна (командно-адміністративна);

2) ринкова;

3) змішана (ринкова з державним регулюванням).

У чистому вигляді сьогодні перших двох практично не існує. В більшості країн – ринкова економіка з більш або менш жорстким державним регулюванням.

Основи ринкової економіки:

1) Багатоукладність економіки, різноманітність форм власності.

Форми власності:

·           державна;

·           колективна (акціонерна, кооперативна);

·           приватна.

Приватна власність – не панацея. Головне у формі власності – її економічна ефективність:

·           приватна власність ефективна у малому бізнесі – торгівлі, сфері послуг (у нас фермерство не спрацьовує – фермери об’єднуються у кооперативи, інші форми колективного господарювання);

·           базові галузі промисловості – тут важлива корпоратизація, акціонування, коли самі члени трудового колективу стають співвласниками підпри­ємства (“народний капіталізм”, по суті – ринковий соціалізм);

·           державне регулювання, приватизація і реприватизація (націоналізація). У Франції, приклад, приватні (акціонерні) прибуткові підприємства націоналізуються, а збиткові державні підприємства акціонуються.

2) Система ціноутворення.

Чим вища ціна, тим більша пропозиція і менший попит, відповідно і обсяги виробництва.

При збільшенні попиту (попит 2) при тій же пропозиції збільшуються ціна та обсяги виробництва.

Ціна визначається точкою пересічення прямих попиту і пропозиції. Тобто ринок сам визначає ціну співставленням попиту і пропозиції.

3) Конкуренція.

Збільшення попиту на певний товар приводить до збільшення кількості його виробників. З’являється конкуренція. Те ж саме у сфері послуг (СТО автомобілів різних марок).

Що дає конкуренція?

·           Змушує виробників виробляти товарів більше по більш низькій ціні. (Кредо Генрі Форда – випускати якомога більше автомобілів по якомога дешевій ціні).

·           Для досягнення цієї мети стимулює розвиток науково-технічного прогресу і впровадження його досягнень у виробництво. Впровадження енергозберігаючих, екологобезпечних технологій для виробництва конкурентоспро­можної продукції.

·           Змушує торгівлю і сферу послуг збільшувати обсяги продажу товару та підвищувати якість обслуговування.

Проведений аналіз дозволяє зробити висновки, що ринкова економіка:

·           є системою, що саморегулюється (виробляється те, що потрібне у даний час);

·           сприяє структурній перебудові економіки (розвиваються найбільш перспективні і прибуткові галузі);

·           механізмом ціноутворення приводить ціну товару у відповідність з попитом і пропозицією на нього;

·           сприяє переміщенню капіталу з однієї галузі в іншу.

В Україні ринкова економіка знаходиться на стадії становлення.

Її завдання:

·           створення багатоукладної економіки з метою підвищення ефективності виробництва;

·           розвиток підприємницької діяльності, формування “середнього класу”;

·           насичення ринку товарами та послугами і підвищення їх якості;

·           фінансова та макроекономічна стабілізація, економічне зростання;