1.1.3. СВІТОВІ РЕСУРСИ РОСЛИННИЦТВА

За даними А. О. Бабича (1995) з посиланням на «FAO Produc­tion» (1994), земельний фонд у цілому по всіх країнах світу стано­вить 13 млрд 435 млн га, в тому числі 36,2 %, або 4 млрд 868 млн га, займають сільськогосподарські угіддя, з них ріллі 1 млрд 346 млн га, або 27,6 %. Під природними кормовими угіддями — луками та пасо­вищами — 3 млрд 424 млн га, або 70,3 %, багаторічними насаджен­нями — 98 млн га, або 2,0 % площі

Проте використовується цей величезний потенціал сільськогос­подарських угідь вкрай незадовільно, оскільки щороку, за даними Бабича, втрачається близько 25 млн га сільськогосподарських угідь, що дорівнює втраті продуктів харчування для 84 млн чол. На жаль, Україна теж не є винятком у цьому.

Найбільші площі сільськогосподарських угідь у Китаї — 496 млн га, Австралії — 496, США — 427, Бразилії — 245,8, Росії — 210, Казах­стані — 221,8, Індії — 181, Аргентині — 169,2, Монголії — 126, Мек­сиці — 99,2, Канаді — 73,4 млн га. Україна — велика країна світу і входить до числа 12 країн, що мають найбільше землекористуван­ня. Площа її сільськогосподарських угідь становить 42 млн га, в то­му числі близько 34 млн га орних земель. Наша держава після Росії має найбільшу в Європі площу сільськогосподарських угідь (табл. 1).

В Україні досить сприятливі кліматичні умови, географічне по­ложення, родючі землі й чудові хлібороби з віковими традиціями. Проте добрі земельні вгіддя — це лише фундамент урожаю. Щоб отримувати до 40 ц/га зерна і 60 - 70 ц/га корм. од. кормів, потрібні відповідні матеріальні ресурси. Разом з тим агрокліматичний поте­нціал України, клімат якої переважно континентальний, у 1,5 — 1,8 раза нижчий порівняно з країнами Західної Європи і США. Тому високі гарантовані врожаї щорічно отримують лише на площі, що становить 30 % від усіх орних земель. Решта земель, розміщена пе­реважно в південній і південно-східній частинах Лісостепу та в Степу, має недостатнє зволоження. У зв'язку з цим бувають великі коливання врожайності польових культур по роках.

У світі, як уже зазначалося, спостерігається тенденція до змен­шення площі орних земель на душу населення. За даними А. О. Ба­бича, в 1975 р. на 100 осіб припадало 35 га ріллі, в 1985 р. — 28 га, в 1993 р. — 24 га, у США — відповідно 65,57 і 54 га, в Україні — 69,67 і 64 га. У країнах Європейського Економічного Союзу за цей період площа ріллі з розрахунку на 100 осіб стабілізувалася на рівні 21 га, в тому числі в Італії — 16, Німеччині — 14, Великій Британії — 11. В інших країнах, зокрема в Японії, вона становить 3,3 га.

Все це свідчить про те, що конче необхідне різке поліпшення земле­користування, хоч би на існуючому рівні утримування площі ріллі, що є в розпорядженні населення світу.

При раціональному використанні світових земельних ресурсів є можливість прогодувати 10 — 12 млрд населення, а в перспективі — навіть 15 — 20 млрд. Разом з тим актуальним залишається питання оптимізації народонаселення шляхом регулювання народжуваності. Це більш гуманний захід, аніж голодне чи напівголодне існування людей.

Україна вже тепер має можливість виробляти щороку 50 — 55 млн т зерна, 110 — 120 млн т корм. од. кормів та необхідну кількість техніч­ної сировини. Надалі кількість зерна можна збільшити приблизно

1. Площа сільськогосподарських угідь, сіножатей, пасовищ та ріллі у світі (за А. О. Бабичем, 1995)