1.11.2.5. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями

Іноземні середньо- і довгострокові кредити країни залучають для інвестування в економіку, а короткострокові — для зовнішньо­торговельних зв'язків. Крім того, іноземні кредити використову­ються для покриття дефіцитів платіжних балансів, бюджетів, для здійснення структурних змін у перехідних економіках, подолання глибоких кризових явищ тощо.

Україна використовує позики міжнародних фінансових органі­зацій — МВФ, СБ, МБРР, ЄБРР та кредити окремих держав і їх угруповань.

Найбільше іноземних кредитів залучається в результаті співробіт­ництва з МВФ. Надання позичок МВФ розпочалося у 1994 р. і на початок жовтня 1999 р. Україна отримала від МВФ 3,241 млрд дол. США. Кредити було виділено на економічну трансформацію та до­сягнення макроекономічної фінансової стабілізації в Україні. У 1999 р. Україна використала 635 млн дол. США кредитів МВФ.

Другим за розмірами наданих кредитів Україні є МБРР. Ста­ном на 1 березня 1999 р. їх надано на суму 2,587 млрд дол. США,

або 32,8 % від усіх позичок МФО. З них понад 70 % було спрямо­вано на покриття дефіциту платіжного балансу країни та держав­ного бюджету.

Розширюється співробітництво між Україною та ЄБРР. Цент­ральне місце серед кредитів цієї організації належить позикам на розвиток приватних малих і середніх підприємств. ЄБРР надає під погоджені проекти кредит, який становить значну частку їхньої вартості. Зокрема у вартості розширення в Україні мережі Євроба-чення частка ЄБРР становить 48,5 %, у вартості реконструкції аеро­порту "Бориспіль" — 34,5 %.

Останнім часом започатковане співробітництво України з МФК (інвестиційним банком Світового банку для країн, що розвивають­ся) переважно з надання технічної допомоги приватним фірмам.

Покладається велика надія на активну кредитну діяльність в Україні ЧБТР — новоутвореної установи в регіональному об'єднанні ЧЕС, яка передбачає кредитування розвитку національних економік країн-членів через інвестиційні проекти.

Не залишаються поза увагою і кредити окремих держав та їх угруповань. Це перш за все кредити держав — постачальниць енер­гоносіїв (зокрема Туркменистан і Росія) та кредити ЄС. У 1999 р. кредити ЄС становили 61 млн дол. США [32, с. 26].

Залучення іноземних кредитів є нормальною світовою економіч­ною практикою. Міжнародні фінансові організації надають креди­ти певного призначення, що випливає із принципів і мети їхньої діяльності та взаємних домовленостей між країнами. Добре, коли ці кредити використовуються для розвитку економіки країн або точно за призначенням. В іншому разі це може призвести до зака-балення країни (адже кредити потрібно повертати), втрати націо­нальної, а можливо і політичної самостійності.