1.12.1. Суть та особливості науково-технічних відносин
В сучасних умовах все більше поширюються відносно нові форми міжнародних економічних відносин — міжнародні науково-технічні відносини. Під ними розуміють відносини з приводу обміну результатами науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), спільного проведення країнами, підприємствами чи організаціями НДДКР з подальшим сумісним чи роздільним використанням їх результатів; спільного розроблення і використання науково-технічних нормативів, вимог і стандартів; обміну загальною науково-технічною, маркетинговою інформацією [6, с. 100]. Формами їх прояву є:
1. Обмін загальною науково-технічною інформацією, накопичен
ня останньої в банках даних для спільного використання, наприк
лад для консультацій, зокрема обмін програмними продуктами.
2. Укладання і реалізація контрактних угод щодо проведення
НДДКР контрагентом з наступною передачею всієї інформації і
права розпорядження результатами розробок замовнику (зокрема,
права оформлення патенту і ліцензії на виробництво).
3. Спільне проведення на основі прямих зв'язків партнерами з
різних країн коопераційних НДДКР щодо конкретного винаходу з
наступним спільним володінням патентом і правом надання ліцен
зій (чи, що буває значно рідше, — роздільним),
4. Реалізація міжнародних (за участю кількох країн або фірм)
науково-технічних програм з розроблення важливих спеціальних
проблем (наприклад, телекомунікаційна технологія чи біотехноло-гія) на основі спеціалізації та кооперації НДДКР.
5. Виконання міжнародних комплексних науково-технічних програм.
Головними причинами швидкого розвитку міжнародних науково-технічних відносин є посилення нерівномірності економічного розвитку окремих держав; монополізація НТП великими фірмами, які можуть фінансувати проведення дорогих НДДКР; загострення конкурентної боротьби на світовому ринку.
Нерівномірність економічного розвитку спричиняє неоднаковий рівень розвитку науки і техніки у різних країнах, внаслідок чого в умовах сучасного рівня НТП передова техніка і технологія зосередилась у відносно невеликій групі промислово розвинутих країн. Велика роль у цьому процесі належить потужним фірмам, які мають змогу отримувати надприбутки за рахунок утримання передових позицій в технічному розвитку і продажу результатів наукових досліджень. Великі ТНК використовують експорт наукових досягнень та передових технологій для встановлення панування на світових ринках і контролю над дрібнішими фірмами.
Основними формами реалізації науково-технічних досягнень є міжнародна передача технології та міжнародне технічне сприяння.