1.12.4. Міжнародне регулювання передачі технології

У міжнародній практиці жорсткого регулювання міжнародної
передачі технології немає. Окремі угоди, програми та міжнародні
організації обумовлюють правила поведінки та стимулюють розви­
ток ринку технологій. Зокрема, угода ВТО про пов'язані з торгів­
лею аспекти прав на інтелектуальну власність є міжнародним пра­
вовим документом, що регулює відносини (торгівлю) інтелектуаль­
ної власності щодо копірайта, торгової марки та знака, географіч­
ної назви і промислового дизайну. Угодою визначені стандарти з
охорони інтелектуальної власності для країн — членів ВТО. Згідно
з цією угодою країни — члени ВТО повинні дотримуватись Паризької конвенції із захисту прав індустріальної власності та Берн-ської конвенції із захисту авторських прав на твори мистецтва та літератури. Водночас угода не забороняє країнам запроваджувати жорсткіші вимоги до дотримання прав на інтелектуальну власність.

МОІВ — міжнародна організація з інтелектуальної власності (WIPO). Це спеціалізоване агентство системи ООН, пов'язане з пи­таннями технології. Шляхом розвитку багатостороннього співро­бітництва сприяє захисту інтелектуальної власності — промислової власності (винаходів, торгових марок, промислового дизайну), копі-райта на твори літератури і мистецтва, фотографії, відео- та звуко­запис. Слідкує за дотриманням Паризької та Бернської конвенцій.

Програма розвитку ООН — ПРООН (UNDP) створена у 1965 р. для сприяння у розвитку країн, що розвиваються (членам ООН), шляхом надання їм технічної допомоги у галузі передачі і адапту­вання технології, розробки природних ресурсів, сприяння підприєм­ництву, а також у вирішенні соціальних питань. Є основним дже­релом багатостороннього фінансування технічної допомоги і роз­витку країн — членів ООН.