Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.2. Види аудиту

1.2. Види аудиту

За формою і метою здійснення аудит поділяють на зовнішній (незалежний) і внутрішній, підлеглий в тій формі, в якій він проводиться.

Зовнішній аудит — незалежний аудит відносно контрольованого підприємства, що здійснюється на підставі договору з підприємством-замовником. Метою такого аудиту є перевірка законності господарських операцій, достовірності фінансової звітності, бухгалтер­ського балансу, а також визначення, наскільки відповідає ведення бухгалтерського обліку встановленим стандартам і процедурам.

Внутрішній аудит — перевірка, наскільки проведені господарські операції відповідають вимогам нормативних документів з ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Його метою є вдосконалення організації та управління виробництвом і пошук резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.

Відмінності між внутрішнім і зовнішнім аудитом наведено на рис. 1.1.

Елементи

Внутрішній аудит

Зовнішній аудит

Масштаб
перевірки

Взаємозалежні функції з системою управління

Визначається видом аудиту та законодавчими актами, що регулюють його проведення

Об’єкт
аудиту

Визначається керівництвом. Мета — забезпечення збереження акти­вів, недопущення збитків та підвищення ефективності діяльності підприємства

Визначається статусом підприємства. Домінує аудит фінансової звітності і бухгалтерського балансу. В деяких країнах розвивається аудит господарської діяльності

Кваліфікація

Визначається на погляд управляючих структур. Визначається меншим ступенем незалежності і нижчим професійним рівнем вну­трішнього аудитора

Чітко визначена законодавством. Аудит визначається більш високим ступенем незалежності і високим професійним рівнем аудитора

Методи, які
використо-
вуються

Мають багато спільного.
Їх розрізняє лише обсяг і точність перевірок

Мета

Визначається керівництвом

Випливає з законодавства, а також рішення суду, зовнішніх потреб

Звітність

Звітність перед керівництвом

Звітність перед замовником

Рис. 1.1. Порівняльна характеристика зовнішнього і внутрішнього аудиту

Рис. 1.2. Схема взаємозв’язку зовнішнього та внутрішнього аудиту

Зовнішній аудит за об’єктами дослідження можна поділити на:

бухгалтерський аудит — аудит стану, організації та ведення обліку, правильності складання бухгалтерської звітності;

управлінський та(або) операційний аудит — аудит діяльності підприємства або його окремих підрозділів з метою надання рекомендацій щодо ефективності діяльності суб’єкта господарювання;

аудит фінансової звітності — це перевірка повноти та достовірності складання фінансової звітності суб’єкта господарювання;

екологічний аудит — це перевірка впливу діяльності підприємства на стан та зміну навколишнього середовища та дотримання екологічних норм.

За змістом і функціями аудит поділяють на запобіжний, перманентний, ретроспективний і стратегічний.

Запобіжний — це аудит, який має запобігати різного роду конфліктним ситуаціям у фінансово-господарській діяльності до виникнення їх, тобто на стадії підготовки технології виробництва до проведення маркетингових операцій тощо. Провадиться він здебільшого внутрішнім аудитом.

Перманентний — це аудит, який проводиться безперервно у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства. Метою його є забезпечення менеджерів інформацією про відхилення виробничих процесів від заданих параметрів, про фінансову стабільність у маркетинговій діяльності, конкурентоспро­можність виготовленої продукції на внутрішньому і зарубіжному ринках.

Ретроспективний — це аудит, який здійснюється після виконання господарських операцій, здебільшого за минулий рік. Проводиться він зовнішніми аудиторськими організаціями.

Стратегічний — це аудит, який вивчає питання стратегії розвитку фірми, компанії на перспективу. Передусім це стосується маркетингової діяльності.

Слід також виділяти спеціальний, обов’язковий, індивідуальний, початковий, погоджений, підтверджуючий і системно-орієнто­ваний аудит.

Спеціальний аудит — перевірка конкретних питань діяльності господарюючого суб’єкта, виконання визначених процедур, норм і правил з метою підтвердження законності, добросовісності та ефективності здійснення окремих операцій та правильність їх від­ображення в обліку.

Обов’язковий аудит — аудит за законом на предмет достовірності та повноти бухгалтерської звітності: незалежний аудит або аудит за дорученням держави.

Ініціативний — добровільний аудит, який проводиться за рішенням господарюючого суб’єкта. Обсяг аудиторської перевірки визначається клієнтом.

Рис. 1.3. Схема проведення обов’язкового аудиту в Україні

Ініціативний аудит може здійснюватись у випадках:

зміни або тривалої відсутності головного бухгалтера суб’єкта господарювання;

суттєвої зміни законодавства протягом звітного періоду;

тривалої відсутності будь-яких перевірок з боку органів ДПА;

здійснення нових (більш складних) для клієнта господарських операцій;

оцінки реальності визначення фінансового результату (як існуючого, так і очікуваного);

визначення та підтвердження показників фінансового стану суб’єкта господарювання при здійсненні розрахунково-кредит­них операцій, реалізації інвестиційних проектів тощо.

Початковий аудит — аудит, який проводиться для даного клієнта вперше аудиторською фірмою.

Погоджений аудит —аудит, який повторюється. Виконується аудитором або аудиторською фірмою регулярно і ґрунтується на обізнаності із специфікою клієнта внаслідок тривалого спілкування з ним.

Підтверджуючий — перевірка і підтвердження окремих бухгалтерських документів і звітів.

Системно-орієнтований — аудиторська експертиза на підставі аналізу системи внутрішнього контролю.

За способами проведення виділяють суцільний, вибірковий і комбінований аудит.

Суцільний аудит — це аудит, при якому перевіряються всі документи і регістри бухгалтерського обліку, на основі яких складена фінансова звітність підприємства, що перевіряється.

Вибірковий аудит передбачає перевірку менш ніж 100 % бухгалтерських документів.

Комбінований — аудит, при якому одна частина бухгалтерських документів та іншої інформації вивчається суцільним методом дослідження, а інша —вибірковим.