1.2. Задачі та функції центрального банку
1.2. Задачі та функції центрального банку
Основою діяльності центрального банку в кожній країні є чітке ви¬значення у законодавчому порядку задач і функцій цього важливого органу державного регулювання економіки. У більшості розвинутих країн діяль¬ність центрального банку спрямована на розв'язання трьох основних задач:
забезпечення сталості національної грошової одиниці;
забезпечення надійності грошово-кредитної системи країни;
забезпечення ефективного функціонування платіжної системи країни. Важливим фактором досягнення монетарної стабільності є неза¬лежність центрального банку від уряду в проведенні грошово-кредитної політики, з одного боку, і узгодженість дій цих органів державного управління, — з другого.
Критерії незалежності ЦБ:
1. Підзвітність ЦБ.
2. Самостійність ЦБ.
3. Взаємовідносини з урядом.
4. Визначення в Законі функцій.
5. Порядок назначення Голови.
Питання незалежності центрального банку набуває останнім часом важливого політичного звучання. Країни — члени ЄС прийняли рішення, згідно з яким країна, що не забезпечила на законодавчому рівні і в реаль¬ності високого ступеня незалежності свого центрального банку, не може бути членом Об'єднаної Європи.
Функції центрального банку:
1. Емісія грошей. Центральному банку країни, як правило, належить монопольне право емісії (створення) готівки (банкнот і монет). Що сто¬сується депозитних грошей, їх емітують (випускають) як центральний банк, так і комерційні банки. Центральний банк випускає депозитні гроші шля¬хом рефінансування комерційних банків, кредитування уряду, проведення операцій на відкритому і на валютному ринку.
2. Регулювання грошового ринку шляхом використання інструментів грошово-кредитної політики. У сучасних умовах це — найважливіша функція центрального банку. Він займається розробкою і реалізацією гро¬шово-кредитної політики з метою забезпечення в кінцевому підсумку стійкого розвитку економіки через цінову стабільність.
2’. Моніторинг реального сектора економіки (мікроекономічний підхід).
3. Банк банків. Центральний банк здійснює кредитно-розрахункове і касове обслуговування комерційних банків. Він виступає для банків креди¬тором останньої інстанції, забезпечує надійне та ефективне функціонування платіжної системи.
4. Регулювання банківської діяльності та нагляд. Ця функція тісно пов'язана з попередньою. Останнім часом спостерігається тенденція роз¬ширення регулятивної, а в деяких країнах і наглядової функції центрально¬го банку, що зумовлено глобалізацією банківської справи, підвищенням рівня ризику банківської діяльності.
5. Банк уряду. Виконуючи цю функцію, центральний банк здійснює кредитно-розрахункове обслуговування центральних органів влади, висту¬пає в ролі платіжного агента уряду по обслуговуванню державного боргу, а також у ролі його фінансового радника й консультанта.
6. Формування та управління золотовалютними резервами. Цен¬тральний банк використовує резерви для покриття дефіциту платіжного ба¬лансу країни, підтримки обмінного курсу національної валюти.
7. Центральний банк — це інформаційно-аналітичний та статистич¬ний центр грошово-кредитної системи. Він розробляє правила і положення, що регламентують здійснення банківських операцій, визначає порядок ве¬дення бухгалтерського обліку в банках, складання і надання фінансової та статистичної звітності у банківській системі. Центральний банк займається аналізом і прогнозуванням економічної ситуації в країні (на макрорівні), моніторингом реального сектора економіки, складанням банківської та мо¬нетарної статистики.
8. Представницька функція. Центральний банк представляє інтереси держави у взаємовідносинах з центральними банками інших держав, з міжнародними банками і валютно-фінансовими організаціями.
Функції центрального банку знаходять відображення у статтях його балансу.
Основою діяльності центрального банку в кожній країні є чітке ви¬значення у законодавчому порядку задач і функцій цього важливого органу державного регулювання економіки. У більшості розвинутих країн діяль¬ність центрального банку спрямована на розв'язання трьох основних задач:
забезпечення сталості національної грошової одиниці;
забезпечення надійності грошово-кредитної системи країни;
забезпечення ефективного функціонування платіжної системи країни. Важливим фактором досягнення монетарної стабільності є неза¬лежність центрального банку від уряду в проведенні грошово-кредитної політики, з одного боку, і узгодженість дій цих органів державного управління, — з другого.
Критерії незалежності ЦБ:
1. Підзвітність ЦБ.
2. Самостійність ЦБ.
3. Взаємовідносини з урядом.
4. Визначення в Законі функцій.
5. Порядок назначення Голови.
Питання незалежності центрального банку набуває останнім часом важливого політичного звучання. Країни — члени ЄС прийняли рішення, згідно з яким країна, що не забезпечила на законодавчому рівні і в реаль¬ності високого ступеня незалежності свого центрального банку, не може бути членом Об'єднаної Європи.
Функції центрального банку:
1. Емісія грошей. Центральному банку країни, як правило, належить монопольне право емісії (створення) готівки (банкнот і монет). Що сто¬сується депозитних грошей, їх емітують (випускають) як центральний банк, так і комерційні банки. Центральний банк випускає депозитні гроші шля¬хом рефінансування комерційних банків, кредитування уряду, проведення операцій на відкритому і на валютному ринку.
2. Регулювання грошового ринку шляхом використання інструментів грошово-кредитної політики. У сучасних умовах це — найважливіша функція центрального банку. Він займається розробкою і реалізацією гро¬шово-кредитної політики з метою забезпечення в кінцевому підсумку стійкого розвитку економіки через цінову стабільність.
2’. Моніторинг реального сектора економіки (мікроекономічний підхід).
3. Банк банків. Центральний банк здійснює кредитно-розрахункове і касове обслуговування комерційних банків. Він виступає для банків креди¬тором останньої інстанції, забезпечує надійне та ефективне функціонування платіжної системи.
4. Регулювання банківської діяльності та нагляд. Ця функція тісно пов'язана з попередньою. Останнім часом спостерігається тенденція роз¬ширення регулятивної, а в деяких країнах і наглядової функції центрально¬го банку, що зумовлено глобалізацією банківської справи, підвищенням рівня ризику банківської діяльності.
5. Банк уряду. Виконуючи цю функцію, центральний банк здійснює кредитно-розрахункове обслуговування центральних органів влади, висту¬пає в ролі платіжного агента уряду по обслуговуванню державного боргу, а також у ролі його фінансового радника й консультанта.
6. Формування та управління золотовалютними резервами. Цен¬тральний банк використовує резерви для покриття дефіциту платіжного ба¬лансу країни, підтримки обмінного курсу національної валюти.
7. Центральний банк — це інформаційно-аналітичний та статистич¬ний центр грошово-кредитної системи. Він розробляє правила і положення, що регламентують здійснення банківських операцій, визначає порядок ве¬дення бухгалтерського обліку в банках, складання і надання фінансової та статистичної звітності у банківській системі. Центральний банк займається аналізом і прогнозуванням економічної ситуації в країні (на макрорівні), моніторингом реального сектора економіки, складанням банківської та мо¬нетарної статистики.
8. Представницька функція. Центральний банк представляє інтереси держави у взаємовідносинах з центральними банками інших держав, з міжнародними банками і валютно-фінансовими організаціями.
Функції центрального банку знаходять відображення у статтях його балансу.