1.2. Метод економічного курсу прогнозування

Метод є визначена сукупність дій, заходів, способів, операцій, що використовуються в певній послідовності для досягнення раніш встановлених цілей.

Вчення про метод наукового пізнання і практичного перетворення дійсності називається методологією.

Методологія економічного прогнозування нарівні зі специфічними прийомами конкретної науки (прогнозування) включає загальнонаукові, логіко-діалектичні і формально-логічні методи і категорії.

"Методологія", як загальне вчення про метод, не зводиться до простої сукупності ні окремих, ні загальних методів дослідження. При аналізі як окремих, так і більш загальних методів дослідження, вона вивчає насамперед можливості та межі застосування цих методів у процесі вивчення та досягнення істини. Обгрунтованість і надійність прогнозів забезпечується в першу чергу розвитком методологічного апарату, досягненням теорії прогнозування.

Значення методології збільшується в зв'язку з все більш глибоким взаємопрониканням наук, "заплідненням" економічної науки, зокрема економічного прогнозування, методами суміжних наук, особливо методами математики.

Об'єктивний аналіз розвитку конкретних наук показує, що математика є свого роду універсальним "постачальником" спеціальних прийомів та методів

пізнання. Її методи та апарат можуть бути застосовані в будь-яких галузях, в тому числі в економічному прогнозуванні. Переломлюючись через предмет досліджень, набуваючи його характерні риси і особливості, математичні методи стають спеціальними прийомами і знаходять свій конкретний вираз у системі певних наук.

Так, методи кореляції та регресії в чисто абстрактному вигляді - це математичні методи; в економічному прогнозуванні вони стають методами прогнозних досліджень.

Проникнення математичних знань в економічне прогнозування сприяє значному розширенню та, що не менш важливо, удосконаленню методичного апарату.

Коли мова йде про математизацію економічного прогнозування, то під цим розуміється не просто розширення обчислювальних можливостей по обробці початкових даних; в сучасному розумінні математизація науки проявляється в тому, що математичні методи повинні забезпечити пошук нових закономірностей та тенденцій, поглиблення досліджень об'єктів пізнання, пошук нових істин.

Можна визначити три основні причини математизації знань. Перша причина полягає в розвитку та поглибленні конкретних наук, що приводить на якомусь етапі до необхідності залучення в широкому масштабі математичних методів. Друга причина криється в розвитку самої математики, в розширенні її меж та появі нових підрозділів і напрямків. В цьому випадку можна стверджувати про наміри математики перевірити свої ж теоретичні положення. І, нарешті, третя причина полягає в розвитку кібернетики, обчислювальної техніки, яка дозволяє реалізувати математичний апарат на реальних об'єктах і одночасно підвищувати надійність та точність розрахунків.

Необхідною умовою процесу математизації знань являється "готовність" до цього певної науки, тобто високий рівень та зрілість теоретичних основ, наявність понятійного апарату.

Процес математизації охоплює зараз і такі науки, які раніше вважались

непридатними дослідженню математичними методами в силу їх надзвичайної складності, зокрема економіка. А в дійсності складність досліджень таких наук не тільки не виключає, а навпаки, передбачає застосування точних абстрактних методів математики.

Достатньо високий рівень розвитку економічної теорії, помножений на прогрес прикладної математики та обчислювальної техніки сприяє розширенню та вдосконаленню методичного апарату економічного прогнозування. Застосування найбільш ефективних методів економічного прогнозування зі своєї сторони буде сприяти вирішенню багатьох складних проблем економічної науки та підвищенню її теоретичного рівня. Як показує досвід, значних результатів наука можне досягти лише за допомогою нових методологічних прийомів.

Основними особливостями методу економічного прогнозування є:

•      системний підхід - розглядає кожне економічне явище (процес, об'єкт) як
систему, яка побудована з окремих елементів, що пов'язані між собою і
забезпечують певні властивості явища. Вивчення і інтеграція певних ознак
окремих елементів у єдине ціле в кінцевому рахунку дозволяє оцінити стан
явища у майбутньому;

•      історичний підхід - передбачає розглядати усі явища у динаміці, тобто у
розвитку. Це означає, що кожний процес розглядається як рух від минулого до
теперішнього, від теперішнього до майбутнього.

Трьохмірність розвитку (минуле - теперішнє - майбутнє) передбачає і певні взаємозв'язки: теперішнє є закономірний результат розвитку минулого; майбутній стан витікає із закономірностей і тенденції розвитку теперішнього. Дослідження минулого і теперішнього в економіці здійснюється за допомогою ретроспективного аналізу;

•  альтернативний підхід - означає необхідність використання декількох
методів при побудові прогнозів для вибору одного, найбільш прийнятного з
точки зору прийнятих критеріїв;

•      диференційований підхід до окремих об'єктів означає, що при побудові
прогнозів слід враховувати специфічні особливості, які характерні для тих чи
інших об'єктів;

•      нарешті,   можливість   широкого   використання  математичних  методів,
обчислювальної техніки і засобів зв'язку при побудові економічних прогнозів.