Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.2. Основні етапи формування світової економіки

Основні етапи формування світової економіки

Світова економіка - результат багатовікової еволюції продуктивних сил, поглиблення національного і міжнародного поділу праці.
 
Міжнародна торгівля                            Світовий ринок                     Світова економіка             товарів та послуг
 
* Світова економіка хоча і почала складатися дуже давно, остаточно сформувалася на рубежі XIX - XX ст.


Етапи формування світової економіки
І. Античний (до XI cm.)
5 тис. років тому Єгипет (перша у світі держава) торгував із сусідніми племенами. У 1 тис. до н.е. район Середземномор'я і прилеглі райони Західної Азії стали ядром майбутнього світового господарства.
II. Мануфактурний (XI-XV cm.)
Центр тяжіння світової економіки перемістився на європейське узбережжя Атлантики. Почалась ера панування Західної Європи. Зароджується світовий ринок.
III. Колоніальний (XVI-XVII cm.)
Великі географічні відкриття і колоніальна експансія створили передумови для міжнародного поділу праці (МПП) і формування світового господарства. Економічне панування Європи і домінування Великої Британії
IV. Капіталістичний (XVIII- кін. XIXcm.)
«Промислова революція» у Великій Британії, а потім і в інших країнах Західної Європи та в Америці зумовила швидкий розвиток транспорту, широких міжконтинентальних зв'язків.

Періоди розвитку світової економіки
I. Доіндустріальний (поч. XX cm. - поч. 50-х pp.)
Згортання світогосподарських зв'язків (під час двох світових війн, економічної кризи 30-х pp.) в поєднанні з частковим від­новленням їх в 20-і pp. і після II Світової війни.
II. Індустріальний (50 - поч. 60-х pp.)
Розкол єдиного світового господарства на капіталістичну і соціа­лістичну системи. Руйнування колоніальної системи, що обмежує розвинуті країни в ринках збуту продукції і джерелах дешевої сировини. Зростає значення промисловості - індустріалізація
III. Світова технологічна інтеграція (60-70-і pp.)
Транснаціоналізація економіки, що призводить до розриву технологіч­них ланцюгів у межах однієї країни. Посилення зв'язків між країнами (світові інтеграційні процеси). Зменшується частка сировини і зростає торгівля патентами, комплектуючими.
IV. Постіндустріальний (80 - поч. XXI cm.)
Перехід розвинутих країн в еру постіндустріалізації, колишніх соціалістичних - формування ринкової економіки, для всіх країн - лібералізація внутрішнього і зовнішнього життя та його глобалізація.



Концепції глобальної економічної системи
 
1. Теорії імперіалізму і неоколоніалізму     пояснюють структуру світу як боротьбу між ведучими державами за нові ринки, джерела сировини, сфери додатка капіталу, за посилення їх політичного і культурного впливу. Під імперіалізмом розуміється та стадія розвитку, «коли склалося панування монополій і фінансового капіталу, придбав видатне значення вивіз капіталу, почався розділ світу міжнародними трестами і закінчився розділ усієї території землі найбільшими капіталістичними країнами» (В. И. Ленін). Засновниками теорії імперіалізму є О. Бауэр, Р. Гильфердинг, В. Ленін.       
2. Теорія модернізація     виходить з того, що всі існуючі в історії людські суспільства біполярні. Теорія базується на розходженнях у розумінні традиційного і сучасного. Теорія зв'язує перехід до сучасного економічного росту з духовними цінностями, а не тільки з матеріальним інтересом, з переходом соціальної структури до її мобілізаційного типу. Традиційні суспільства керуються індивідами, що не підготовлені до нововведень, а сучасні суспільства керуються індивідами, зверненими в поза, що застосовують нові ідеї і речі під впливом раціонального мислення і практичного досвіду.
Методологічними передумовами теорії модернізації є погляди М. Вебера, Т. Пирсона, Ш. Эйзенщтада.
Цілий ряд дослідників розуміє під модернізацією створення такого суспільного і соціального клімату, у якому збільшення виробництва на душу населення стає нормою. При цьому важливо не тільки"       
3.  Теорія залежності    чи точніше, — метатеорія залежності. Метатеорія залежності і периферійного розвитку була висунута групою латиноамериканських економістів і соціологів. Її засновник — відомий аргентинський економіст Р. Пребиш.
Метатеорія поділяється на три напрямки: залежної нерозвиненості, залежного розвитку і відтворення залежності. Її вихідний момент — посилка про те, що капіталістична система у світовому масштабі одночасно породжує економічний розвиток і слаборазвитость на міжнародному, національному і локальному рівнях. Прихильники теорії залежності і нерозвиненості затверджують, що капіталістична система активно сприяє недорозвиненості Третього світу і що щирий розвиток неможливий, поки ця система існує. Так, А. Франк указував, що метрополія привласнює       
4. Концепція світової системи    Грунтуючись на динамічній зміні поділу праці, вона поділяє світ на центральні (світові ядра), периферійні і полуферійні країни.
Концепція тісно зв'язана з положенням про державну залежність, відповідно до якої розривши між центром і периферією визначає основне протиріччя світової системи.
Концепція світової системи також тісно зв'язана з теорією нового міжнародного поділу праці (НМРТ) Ф. Фробела, і яка звертає увагу на наслідки змін у глобальній виробничій стратегії ТНК в останні десятиліття.       
5.Теорія глобальної взаємозалежності    Із середини 70-х років проблематика світової економіки усе тісніше погоджується з концепціями взаємозалежності національних господарств, що ґрунтуються на інтернаціоналізації виробництва, на диференційованому впливі науково-технічного прогресу на структурну перебудову.
Термін глобальна взаємозалежність був введений американським політологом С. Хоффманом, а концепція розкрита Р. Купером. Ріст взаємозалежності піддає платіжний баланс усе більш частим і сильним впливам ззовні, у результаті чого уряди повинні приділяти усе більшу увагу проблемі збереження зовнішньої рівноваги, координувати використання всієї сукупності інструментів, що знаходяться в розпорядженні держав.    
 
№15
Етапи становлення економічної спільності
 
Тип світової цивілізації    Домінуючий вид виробництва    Характер праці    Провідний тип власності       
Аграрна    сільськогосподарське    ручна    земельна       
Індустріальна    промислове    машинна    промислова       
Постіндустріальна (ноосферно - космічна)    інформаційне    Інтелектуальна (духовна)    Інтелектуальна    
Аграрна цивілізація за своєю часовою тривалістю становила найбільший період. Початок йому поклала неолітична (аграрна) революція (III—IV тисячоліття до н. е.), яка ознаменувала перехід від привласнювального до відтворювального господарства. Теоретичне, дискурсивне віддзеркалення вона дістала у вченнях фі-; зіократів та меркантилістів. Причому класичні риси аграрної еко­номіки відобразились передусім у роботах фізіократів. Меркантилізм же, що розвивався і на Сході, і на Заході більше ніж два тисячоліття тому, був характерний для перехідної торговельної, грошової економіки.

Індустріальна економіка втілилась у класичних теоріях (А. Сміт, Д. Рікардо, Дж. Мілль та ін.) і в сучасних неокласичних концепціях.
Розгортання сучасного економічного знання можна пред­ставити за таким логічним ланцюгом: загальноцивілізаційна суб-станційна основа — економічні моделі різного ступеня зрілості (ядро, або центр, світу —економіки за І. Валлерстайном і Ф. Бро-делем, перехідна та периферійна економіка) — національно-дер­жавні економічні системи.
№16

Еволюційні сектори господарства
«Первинний» -сільське та лісове
господарство, рибальство, гірничодобувна
промисловість
«Вторинний» -галузі обробної промисловості
«Третинний» -транспорт та сфера послуг
«Четвертинний» -наука, вища школа, інформаційна діяльність