1.2. Особливості фінансової діяльності повних та довірчих товариств

Учасниками повних та довірчих (командитних) товариств можуть бути індивідуальні підприємці та комерційні організації. Учасниками господарських товариств та вкладниками в довірчих товариствах можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Господарські товариства можуть бути засновниками інших господарських товариств та спілок. Господарські товариства і спілки з обмеженою та додатковою відповідальністю не можуть випускати акції, а їх учасники зобов’язані вносити вклади до статутного фонду за правилами, передбаченими установчими документами.

Повним визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Передача учасником повного товариства своєї частки (її частини) іншим учасникам цього товариства або третім особам може бути здійснена лише за згодою всіх учасників. З передачею частки (її частини) третій особі здійснюється одночасно перехід усієї сукупності прав та обов'язків, що належали учаснику, який вибув з повного товариства або відступив частину своєї частки.

Учасники повного товариства неправомірні від свого імені та в своїх інтересах здійснювати угоди, а також брати участь у будь-яких товариствах (крім акціонерних товариств), які мають спільну з повним товариством мету діяльності.

У разі порушення правил учасники повного товариства зобов'язані компенсувати збитки, заподіяні товариству своїми діями.

Учасник повного товариства, створеного на невизначений термін, може в будь-який час вийти з нього, попередивши про своє бажання не пізніше ніж за 3 місяці.

Звернення стягнення на частку учасника в повному товаристві за його власними зобов'язаннями не допускається. При недостатності майна учасника для покриття боргів за зобов'язаннями кредитори можуть вимагати у встановленому порядку ліквідації товариства або виділення частки учасника-боржника.

Решта учасників вправі з метою збереження товариства виділити частку учасника-боржника в грошовій або натуральній формі відповідно до балансу, складеного на день вибуття такого учасника з товариства.

Якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявного майна не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення. Учасник товариства відповідає за борги товариства незалежно від того, виникли вони після чи до його вступу до товариства.

Учасник, який сплатить повністю борги товариства, вправі звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до решти учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства.

Повне товариство – підприємство, учасники якого (повні товариші), відповідно до укладеної між ними угоди, займаються підприємницькою діяльністю від імені товариша та несуть відповідальність за його зобов’язаннями належним їм майном.

Повне товариство створюється і діє на засадах установчої угоди, котра підписується усіма її учасниками. В угоді зазначається:

1.      склад і розмір складаного капіталу;

2.      порядок зміни часток кожного учасника;

3.      відповідальність учасників за порушення ними зобов’язань;

4.      порядок виходу з числа учасників товариства за бажанням;

5.      порядок здійснення управління товариством;

6.      терміни внесення рештки внеску кожного учасника після реєстрації товариства;

7.      інше, що за згодою учасників є найбільш суттєвим для діяльності створюваного товариства.

Прибутки та збитки повного товариства розподіляються між його учасниками пропорційно їх частці в складаному капіталі. Якщо через збитки чисті активи^[1] стали меншими ніж розмір складаного капіталу, то отримуваний наступний прибуток не розподіляється між учасниками до тих пір, поки розмір чистих активів не перевищить обсяг складаного капіталу. Тобто, за час функціонування товариства його учасниками повинна дотримуватися умова:

Чисті активи  Складаний капітал             (1)

Учасники повного товариства несуть солідарну відповідальність своїм майном (активами) за його зобов’язаннями. Учасник повного товариства, що не є його засновником, відповідає на рівні з його засновниками по зобов’язаннях товариства, котрі виникли до вступу в товариство. Учасник, що вибув з товариства, відповідає за його зобов’язання, котрі виникли до моменту його вибуття на рівні з учасниками, що залишся упродовж двох років з дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, в якому він вибув з товариства.

Учасник повного товариства за згодою решти його учасників може передати свою частку в складаному капіталі чи його частину іншому учаснику товариства чи третій особі. Власні борги відшкодовуються з частки учасника тільки при недостатності іншого його майна для їх покриття. Кредитори такого учасника можуть вимагати від товариства виділення частки його майна, що відповідає частці боржника в складаному капіталі для здійснення відшкодування. Належна виділенню частина вартості майна товариства встановлюється за бухгалтерським балансом, який складається на момент пред’явлення кредитором вимоги про виділення.

Таким чином, фінансові відносини виникають між учасниками повного товариства при формуванні складаного капіталу, розподілу прибутку, відшкодуванні нанесених товариству збитків, взаємовідносинах членів товариства з кредиторами та державою (із заборгованості за податками та обов’язковими платежами).

Довірчим (командитним) товариством визнається товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників).

Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність за боргами товариства.

Вкладники командитного товариства повинні вносити вклади і додаткові внески у розмірі, способами і у порядку, передбаченими установчим договором.

Сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати 50 відсотків майна товариства, зазначеного в установчому договорі. На момент реєстрації командитного товариства кожний з вкладників повинен внести не менше 25 відсотків свого внеску.

Довірче (командитне) товариство припиняється у разі вибуття всіх учасників з повною відповідальністю. При вибутті усіх вкладників учасники з повною відповідальністю вправі замість ліквідації товариства перетворити його в повне товариство. У цьому випадку, як і у разі ліквідації товариства, необхідно внести відповідні зміни до установчого договору і державного реєстру.

Наявні у командитного товариства грошові кошти, включаючи і виручку від продажу його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці найманих працівників товариства і виконання обов'язків перед банками, бюджетом, іншими кредиторами у першу чергу розподіляються між вкладниками для повернення їх вкладів, а потім між учасниками з повною відповідальністю у порядку і на умовах, передбачених установчим договором та законодавством. У разі недостатності коштів товариства для повного повернення вкладникам їх вкладів наявні кошти розподіляються між вкладниками відповідно до їх частки у майні товариства.

Довірче товариство будує свою діяльність як за участю повних його членів, так і з одним чи декількома учасниками (вкладниками) – командистами, котрі несуть ризик збитків від діяльності довірчого товариства. Ризик збитків відповідає сумі внесених вкладів в складаний капітал. Командисти не беруть участі в підприємницькій діяльності товариства. Стан повних учасників командитного товариства , їх відповідальність за зобов’язаннями визначаються так само, як у повних товариствах. Особа може бути повним товаришем тільки в одному довірчому товаристві. Учасник повного товариства не може бути повним товаришем у довірчому товаристві. Повний товариш у довірчому товаристві не може бути учасником повного товариства.

Довірче товариство, як і повне, створюється і діє на засадах установчої угоди, котра підписується всіма повними учасниками. Вкладник довірчого товариства зобов’язаний здійснити свій внесок в складаний капітал. Факт внесення та його розмір із зазначенням частки у складаному капіталі фіксується свідоцтвом про участь, котре видається вкладнику товариства.

Сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати 50 відсотків майна товариства, зазначеного в установчому договорі. На момент реєстрації командитного товариства кожний з вкладників повинен внести не менше 25 відсотків свого внеску.

Вкладник має право на:

        отримання частини прибутку довірчого товариства, яка припадає на його частку в складаному капіталі;

        ознайомлення з річним бухгалтерським звітом товариства;

        вихід з товариства по завершенні фінансового року та отримання свого внеску на підставі установчої угоди;

        передачу своєї частки (або її частини) в складаному капіталі за згоди учасників третій особі або комусь з учасників довірчого товариства.

Довірче товариство існує до тих пір, коли в ньому є один повний товариш та один вкладник. При ліквідації довірчого товариства за рішенням його учасників, чи при його банкрутстві, вкладники мають переважне право перед повними товаришами на отримання внеску з майна товариства, що залишилося після задоволення вимог кредиторів. Майно, що залишилося після цього, розподіляється між повними товаришами та вкладниками пропорційно їх часткам в складаному капіталі.

Отже фінансові відносини в довірчих товариствах виникають між повними товаришами та вкладниками з приводу формування складаного капіталу, розподілу прибутку, відшкодування збитків та ін.