1.3. Економічні закони розвитку суспільства

1.3 Економічні закони розвитку суспільства

Виявлення економічних законів, пояснення механізму дії та обґрунтування шляхів їхнього використання в практичній діяльності складають головну задачу економічної науки.

Економічний закон - це об'єктивний, стійкий, істотний зв'язок і взаємозв'язок явищ економічного життя суспільства. Пізнання економічних законів — це пояснення постійних, найбільш істотних і стійких причинно-наслідкових зв'язків в економіці.

Економічні закони виникають у зв'язку з появою визначених економічних умов і утрачають свою дію зі зникненням цих умов; таким чином, у відмінності від законів природи вони мають історичний характер. Класифікація економічних законів

Загальні, діючі у всіх економічних системах (наприклад, закон перевищення суспільних потреб, закон економії часу та ін.).

Специфічні, діючі в одній економічній системі (наприклад, закон додаткової вартості).

Стадіальні, діючі на одній зі стадій економічної системи (наприклад, закон середнього прибутку й ін.).

Приватні чи особливі, діючі в декількох економічних системах (наприклад, закон вартості та ін.). Економічні закони так само, як і закони природи, мають об'єктивний характер, тобто не залежать від волі і свідомості
людей, і діють вони не ізольовано, а в цілісній системі.

Існують дві крайності в трактуванні економічних законів: фетишизм і суб'єктивний ідеалізм. Фетишистський підхід абсолютизує об'єктивний характер дії законів, представляючи їх вічними і непорушними. Навпроти, суб'єктивно — ідеалістичний підхід недооцінює об'єктивний характер дії економічних законів, думаючи, що їх можна скасувати.

На ранніх етапах розвитку суспільства й економіки економічні закони реалізувалися через стихійну діяльність людей. На сучасному етапі їхня дія доповнюється механізмом державного і міждержавного регулювання економіки.