Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.3.2. БУР'ЯНИ ТА БОРОТЬБА З НИМИ

Бур'яни порівняно з польовими культурами раніше проростають, інтенсивніше ростуть, більш посухо- і морозостійкі, краще зимують, мають великий коефіцієнт розмноження. У ґрунті багато насіння різних видів бур'янів, яке роками, десятками років здатне зберіга­тись, не втрачаючи схожості. Бур'яни є осередком шкідників і хво­роб культурних рослин. Питання боротьби з ними завжди було ак­туальним. Разом з тим у з ага льнобіо логічному плані всі бур'яни є складовою біоценозу, і ми не вправі знищувати їх як види, виклю­чати із загального біологічного ланцюга. Завдання агронома — до­вести їх наявність у полі до мінімальної, істотно нешкідливої кіль­кості для врожаю польової культури.

Розрізняють три групи заходів боротьби з бур'янами: агротехніч­ні, хімічні та біологічні. Останнім часом значного поширення набу­ли хімічні заходи і недостатньо застосовуються агротехнічні та біо­логічні.

Хімічні засоби боротьби з бур'янами. Хімічні препарати — гербі­циди (герба — рослина, цид — убивати) не лише екологічно небез­печні, а й дуже дорогі. Застосування їх у рослинництві — надзви­чайно серйозна екологічна проблема сільськогосподарського вироб­ництва.

У разі застосування гербіцидів необхідно старанно підбирати на­ступні культури у сівозміні, щоб вони були нейтральними щодо піс­лядії гербіциду. У сівозміні важко уникнути негативної післядії ге­рбіцидів, бо при їх внесенні створюється загальна несприятлива екологічна ситуація, яка часто призводить до негативного впливу на наступні культури сівозміни.

Застосування гербіцидів пов'язане з великими затратами, вони завдають значної екологічної шкоди. Тому рослинництво треба орієн­тувати на дешеві й екологічно чисті агротехнічні та біологічні заходи боротьби з бур'янами. Практика багатьох господарств свідчить про можливість високоефективної боротьби з бур'янами без застосування гербіцидів. Але це неможливо без високої культури землеробства.

Агротехнічні заходи боротьби з бур'янами поділяють на запобіж­ні, або профілактичні, заходи очищення ґрунту від насіння та веге­тативних органів розмноження бур'янів і заходи знищення бур'янів на посівах.

Запобіжні заходи сприяють створенню оптимальних умов веге­тації польових культур за рахунок правильного чергування їх у сі­возміні, старанного очищення посівного матеріалу від насіння бур'янів, запобігання занесенню його разом з гноєм. Для цього бур­ти гною слід вкривати не землею, а солом'яною січкою. Це пере­шкоджає перетворенню цих місць на розсадники бур'янів.

Велике значення для боротьби з бур'янами має створення густих травостоїв хлібів, зернобобових, багато- і однорічних трав, своєчасне їх збирання. Це запобігає достиганню бур'янів, які залишились у посіві. Необхідно знищувати бур'яни на дорогах, межах, пасовищах, в ярах, полезахисних смугах.

Для очищення ґрунту від насіння бур'янів та вегетативних орга­нів їх розмноження велике значення має провокаційний метод. Він полягає в тому, що поверхневим обробітком стерні, а на зрошуваних землях — провокаційними поливами спричинюють появу дружних сходів бур'янів, які знищують наступним обробітком ґрунту.

Важливе значення має глибока осіння (зяблева) оранка плугами з передплужниками або ярусна оранка спеціальними плугами (на­приклад, ПЯ-3-35). При цьому більшість насіння заробляється на глибину 28- 32 см (рис. 14). Коренепаросткові бур'яни проростають із значної глибини — 12—14 см (рис. 15). Для боротьби з коренепа­ростковими бур'янами (осотом та березкою) доцільно восени засто­совувати плоскорізний обробіток на глибину 18 — 20 см.

На парових площах і ділянках з напівпаровим обробітком зябу сходи бур'янів знищують культивацією.

Добре знищуються бур'яни післяпосівними суцільними шару­ваннями, до- і післясходовими боронуваннями, міжрядним обробіт­ком, під час якого в захисних смугах сходи бур'янів знищують при­сипанням і підгортанням рослин. Своєчасно застосовані і якісно ви­конані, ці агротехнічні прийоми не поступаються за ефективністю внесенню гербіцидів. Розпушування ґрунту, крім того, поліпшує вод­ний, повітряний і поживний режими ґрунту, сприяє росту й розвит­ку рослин.

Густі травостої і стеблостої, затінюючи бур'яни, різко погіршують їх ріст, внаслідок чого вони або випадають, або відстають у рості і не досягають повної стиглості, не утворюють насіння. Все це поєднують з профілактичними методами та відповідними до- і післясходовими обробітками.

Виполювання бур'янів вручну у посівах проводять переважно на невеликих площах у місцях скупчення злісних бур'янів.

Для знищення бур'янів велике значення має підкошування на посівах трав, наприклад, люцерни на безпокривних посівах для знищення плоскухи, мишію, амаранту сизого та інших однорічних бур'янів.

Слід зазначити, що в арсеналі заходів боротьби з бур'янами аг­ротехнічні заходи є найбільш ефективними і дешевими.

Біологічні методи боротьби з бур'янами. Застосування проти бур'янів біологічних препаратів — біогербіцидів ще не набуло по­ширення і не може бути поки що серйозною альтернативою застосу­ванню хімічних гербіцидів. Проте вже досягнуто певних успіхів при застосуванні антибіотиків, токсинів, грибних препаратів тощо. Так, перспективним є використання антибіотика бластицидину для знищення вовчка єгипетського на посівах кавунів; токсинів та ак­тиноміцетів — проти щириці лободоподібної, грибних препаратів В-1, В-2, Е-7, що згубно діють на багато видів бур'янів (С. С. Рубін, А. Г. Михаловський, В. П. Ступаков, 1980). За даними цих авторів, специфічний гриб фузаріум оробанхе уражує вовчок і не шкодить соняшнику, тютюну та махорці. За іншими даними, повитицю зни­щує гриб альтернарія.

Використовують деякі збудники специфічних хвороб бур'янів. Наприклад, іржа пукцинія суавеолінс ушкоджує осот і не шкодить хлібам. Цей прийом уже набув значного поширення в деяких краї­нах Заходу.

Застосування фітофагів — комах, які є специфічними шкідника­ми бур'янів, що знищують певний вид бур'яну, не завдаючи шкоди культурним рослинам, — питання далеко не нове. Воно висвітлене у багатьох наукових працях, про нього йшла мова вище. Проте ши­рокого застосування цей метод ще не набув. Так, для знищення во­вчка соняшникового застосовують мушку фітомізу, личинки якої пошкоджують насіння і стебла вовчка. Для цього заготовлені коро­бочки вовчка з лялечками фітомізи просушують під навісами і збе­рігають при температурі 6 — 7 °С. Навесні мішечки з фітомізою (один мішечок на 1 га по 1000 шт. лялечок) розвішують на кілках.

На амброзію полинолисту згубно діє специфічний жучок зиго-грама сутураліс, який живиться лише амброзією. Як і останню, його завезено з Америки. Досліди із застосування зигограми дали пози­тивні результати. З цією метою з Америки завезли амброзієву совку, гусінь якої живиться лише листками амброзії.

У США та Австралії для знищення в посівах звіробою використо­вують деяких листогризів і коренеїдів, завезених з Англії і Франції. Ефективним у США виявилось і застосування довгоносика для бо­ротьби з будяком. Його теж завезли з Європи.

У Таджикистані для боротьби з гірчаком використовують гірча-кову нематоду. Повитицю знищують повитицева муха та спеціальні види довгоносика.

Практикують також висівання деяких видів культурних рослин для знищення бур'янів. Відомо, наприклад, що кореневі виділення конопель згубно діють на пирій, практично повністю знищуючи його на посівах більшості польових культур. У посівах конопель гинуть такі бур'яни, як березка, осот, щириця.

Позитивні наслідки дає загущення посіву. У таких посівах зер­нових, трав, кукурудзи на корм бур'яни гинуть.

Інші методи боротьби з бур'янами. За даними С. С. Рубіна, А. Г. Михаловського, В. П. Ступакова (1980), для боротьби з бур'янами ефективне використання ультрависокочастотних електромагнітних коливань і лазерного випромінювання. Правда, ще не досить ви­вчена економічна ефективність цього заходу.

Існують також припущення, що очищенню посівів від бур'янів сприяє нічна оранка (якщо насіння бур'янів не потрапило під со­нячні промені, воно не сходить). Для цього над плугом можна зро­бити ковпак з чорного матеріалу і подібний ефект мати під час ден­ної оранки, що сприятиме вирощуванню культур без гербіцидів. Всі ці припущення потребують експериментальної перевірки.