Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.3.4. РЕГУЛЮВАННЯ УМОВ ВЕГЕТАЦІЇ РОСЛИН МЕХАНІЧНИМ ОБРОБІТКОМ ҐРУНТУ

Обробіток поліпшує фізичні властивості, дає змогу створити не­обхідні умови для оптимізації водного, повітряного, теплового і по­живного режимів ґрунту.

Про виняткове значення обробітку ґрунту для одержання вро­жаю вказується ще в роботах римських авторів: Плінія, Катона, Ва­рона і Колумелли, у Візантійській землеробській енциклопедії «Геопоніки».

Скіфи-орачі, які займалися землеробством у степах Придніп­ров'я, для обробітку степової цілини і перелогових земель застосо­вували полицевий плуг — сабан. Взагалі плуг, спершу дерев'яний з бронзовою, а потім залізною частиною — лемешем, відомий ще з 3500 р. до н. е. Повністю залізні плуги вперше з'явилися лише у XVIII ст. у Великій Британії.

Розрізняють основний і передпосівний обробіток ґрунту і обробі­ток під час догляду за посівами.

Основний обробіток ґрунту. Залежно від технологічної схеми ви­рощування культури застосовують певні ґрунтообробні знаряддя. Відповідно до застосовуваних знарядь розрізняють такі види основ­ного обробітку ґрунту:

•   полицевий — оранка з перевертанням скиби, кришенням і пе­реміщенням ґрунту на глибину від 16 — 18 до 32 — 40 см; виконуєть­ся плугами загального призначення і спеціальними плугами — ярусними, плантажними, чагарниковими та іншими. Ефективна оранка оборотними плугами, які рухаються човником. Після неї не утворюються гребені і роз'ємні борозни. Високу якість обробітку за­безпечують і фронтальні плуги, які перевертають скибу на 180° (тобто вкладають ґрунт в ту саму борозну, з якої він був узятий). Ці
плуги менш металоємкі, в 1,5 — 2 рази легші за звичайні. Заслуго­ вують на увагу також плуги із змінною шириною захвату. На важ­ких ґрунтах ширина захвату зменшується, на легких супіщаних, піщаних і торф'янистих — збільшується. Якщо оранку виконують звичайними плугами, загінки слід розмістити так, щоб кількість гребенів і роз'ємних борозен була мінімальною;

•   безполицевий — глибоке розпушування, перемішування ґрун­ту плугами без  полиць,  дисковими плугами,  культиваторами-розпушувачами (чизелями);

•   поверхневий (на 6 — 8 см) та мілкий (10 — 14 см) — полицевими і дисковими лущильниками, дисковими боронами, культиваторами, фрезерними барабанами;

•   плоскорізний із залишенням стерні в районах вітрової ерозії. Його виконують культуваторами-плоскорізами на глибину 12 — 14 см, до 22 — 24 см, а в разі потреби — в агрегаті з голчастими боронами,
наприклад, БИГ-3 (рис. 16).

Основний обробіток ґрунту проводять у парових полях восени (при підготовці поля під чорний пар), навесні у звичайних парах, після збирання парозаймаючої культури у зайнятих парах, у систе­мі осіннього (зяблевого) обробітку під ярі культури, після збирання озимих проміжних ранніх ярих сумішей та зернових культур під післяукісні і післяжнивні та озимі проміжні посіви.

Передпосівний обробіток ґрунту здійснюють у парових полях не-парових попередників під посіви озимих, навесні під посіви ранніх і пізніх ярих, влітку під посіви післяукісних та післяжнивних кормо­вих і зернових культур для вирівнювання поверхні, нагромадження і збереження вологи, очищення поля від бур'янів. Для передпосів­ного обробітку використовують борони, культиватори, шлейфи (окремо або в агрегаті з боронами), гладкі або кільчасто-шпорові ко­тки (для передпосівного ущільнення ґрунту при висіванні дрібнона­сінних культур, щоб забезпечити глибину загортання насіння 1,5 — З см).

Поєднання основного і передпосівного обробітків ґрунту. В інтен­сивному рослинництві, зокрема в кормовиробництві, при вирощу­ванні 2-3 врожаїв за рік період між збиранням попередника і сів­бою наступної культури буває коротким (1 — 3 дні) або його зовсім немає (якщо сівбу проводять слідом за збиранням попередньої культури). Це дає змогу краще використати запаси вологи в орному

та посівному шарах ґрунту і отримати дружні сходи. Для цього за­стосовують поверхневий обробіток спеціальними комбінованими агрегатами з дисковими або плоскорізними робочими органами Вони кришать і розпушують ґрунт на глибину 6 - 8 см іорганами повністю підготовлюють його до сівби. В агрегаті можуть бути такожіповністю сівалка туковисівні апарати для внесення добрив, легкі котки або шлейфи для післяпосівного коткування або вирівнювання поверхні ґрунту (рис. 17). Ефективне також фрезерування, після якогопове

 


Надмірна кількість об­робітків недоцільна, бо призводить до негативних наслідків. Ґрунт під впли­вом робочих органів і ходо­вих систем машин ущіль­нюється, розтирається (роз­пилюється), утворюються ко­лії і сліди. Внаслідок цього знижується врожайність культури, руйнується струк­тура ґрунту, виникає вітро­ва і водна ерозія, збільшу­ються витрати на обробіток (рис. 19).

Обробіток, під час якого ґрунт обробляється на мінімально мож­ливу глибину і за один прохід в агрегаті виконується кілька техно­логічних операцій, називають мінімальним, а систему — системою мінімального обробітку ґрунту. Такий обробіток дає змогу знизити

затрати сукупної енергії на вирощування культури, особливо за ра­хунок економії головного енергоносія — пального, а також зменши­ти кількість проходів машин по полю, що сприяє поліпшенню фізи­чних показників ґрунту і, як результат, — росту рослин та підви­щенню врожайності культури.

Якщо фізичні властивості ґрунту (об'ємна маса, пористість, аера­ція) після попередника близькі до оптимальних, застосовують ну­льовий обробіток ґрунту — висівають насіння в необроблений ґрунт спеціальними стерньовими сівалками. Наприклад, можна висівати в стерню попередника післяжнивні й післяукісні кукурудзу, ріпак, різні кормові суміші, а також сидеральні культури. Ефективне і ви­рощування кукурудзи по пласту люцерни. При цьому її травостій на 4 — 5-му році використання восени обробляють гербіцидом, а навесні в необроблений ґрунт сіють кукурудзу. Можна для догляду за посі­вом застосовувати до- і післясходове боронування та міжрядний об­робіток, або, що менш бажано, — гербіциди. Протягом 2 — 3 років кукурудзу вирощують без внесення добрив. Після люцерни в ґрунті достатньо поживних речовин для одержання високих врожаїв зерна і силосної маси.

При застосуванні прийомів мінімізації та нульового обробітку важливо, щоб ґрунт мав оптимальну об'ємну масу — рівноважну щіль­ність (С. С. Рубін, А. Г. Михаловський, В. П. Ступаков, В. П. Гудзь, В. П. Гордієнко, В. О. Єщенко та ін.). Досить часто цієї властивості ґрунт набуває сам, оскільки має здатність самоущільнюватись і са-морозпушуватись. Практикують і біологічне розпушування, висі­вання вівса у зріджені посіви люцерни другого-третього року вико­ристовування. Після мінералізації кореневої системи вівса ґрунт стає пористим, водопроникним, зменшується його об'ємна маса. В результаті цього краще росте люцерна, густішає її травостій, підви­щується врожайність.