1.3.5. Шляхи реалізації антропосоціального підходу до стратегічного управління у політичній сфері суспільства

Насамперед необхідно сформувати механізм

цільового управління в системі державного управління та самовря­дування, спрямований на задоволення потреб населення. Інакше ка­жучи, потрібно еволюційним шляхом спрямувати владу до народу, реалізувавши демократію через відповідальність можновладців за результати своєї діяльності. Результати ж цієї діяльності повинні відображати рівень (ступінь) досягнення стратегічних цілей персо­налом кожного органу управління, який має чітко виражений (і кількісно визначений) суспільний характер. Цей глобальний за­дум можна здійснити, реалізувавши ідею цільового управління зго­ри і знизу одночасно.

Технологія "згори" припускає взаємозв'язок чотирьох основ­них блоків (рис. 3.1) стратегічного менеджменту, який повинні за­стосувати у процесі стратегічного планування центральні органи дер­жавного управління. Тобто, кожний центральний орган державного управління покликаний виконувати певну місію і мати окреслені кон­кретними показниками певні стратегічні цілі, а також засоби їх досяг­нення. При цьому необхідно враховувати, що результативність діяль-

Рис. 3.1. Процес стратегічного управління в органах центральної влади

ності цих органів повністю залежатиме від організації роботи їх пер­соналу.

Проте якщо місія (або призначення) органів центральної влади нині певною мірою визначається шляхом різноманітних декларацій щодо забезпечення громадянам країни вільного розвитку і зростання добробуту, то стратегічні цілі діяльності адміністрації Президента, Ка­бінету Міністрів і парламенту чітко не окреслені.

З огляду на викладене необхідно визначити певні показники, за допомогою яких можна оцінювати ефективність діяльності персона­лу центральних органів влади за рівнем досягнення цілей, реа­лізованих через механізм цільового управління персоналом цих органів.

Технологія "знизу" передбачає цільову діяльність органів місце­вого самоврядування. У цьому разі діє така сама схема, як на рис. 3.1, проте стратегічними цілями є рівень задоволення потреб населення підвідомчих територій у межах компетенції відповідних органів місце­вого самоврядування. Цей рівень може визначатися шляхом щоріч­них цільових соціологічних опитувань за тими напрямами життєді­яльності населення (умови проживання, громадський транспорт, еко­логія, медичне та торговельне обслуговування, криміногенна обстановка тощо), які залежать від діяльності місцевих органів влади [3].