1.3.6. ОБРОБІТОК ҐРУНТУ В СИСТЕМІ ДОГЛЯДУ ЗА ПОСІВАМИ. РЕАКЦІЯ РОСЛИН НА ОБРОБІТОК

Догляд за посівами включає комплекс агротехнічних, біологіч­них, екологічних, агрофізіологічних та інших заходів, спрямованих на оптимізацію водного і поживного режимів ґрунту, фотосинтезу, зведення до мінімуму забур'яненості посіву та пошкодження рослин хворобами і шкідниками.

Найдоступнішими, найменш енергоємними та екологічно безпеч­ними є агротехнічні (механічні) заходи догляду. Це насамперед су­цільні досходові шарування, до- і післясходові боронування, міжрядні обробітки широкорядних посівів, підкошування травостоїв багато- і однорічних трав. Підкошування іноді застосовують і на посівах ко­ренеплодів (у липні—серпні). Для цього спеціальними пристроями скошують на високому зрізі бур'яни (лободу, щирицю, мишій). Не­значне пошкодження листя коренеплодів не має істотного значен­ня, оскільки воно добре відростає за рахунок формування чергової пари листків.

До- і післясходове боронування застосовують у багатьох госпо­дарствах Дніпропетровської, Кіровоградської, Миколаївської, Чер­каської, Полтавської, Запорізької, Одеської областей, а за останніми даними — і в західному Лісостепу для знищення бур'янів на посі­вах кукурудзи, соняшнику, гороху, сої, буряків, картоплі. Своєчас­ний і якісний обробіток в один—два проходи в момент появи пророс­тків бур'янів у фазі «білої ниточки» дуже ефективний. Боронування після появи сходів бур'янів вже не дає бажаних результатів, бо знищується частина зміцнілих сходів, разом з тим створюються кращі умови для росту бур'янів, що залишилися. Своєчасним боро­нуванням знищуються насамперед сходи двосім'ядольних — щири­ці, лободи, гірчиці польової, а також односім'ядольних — плоскухи (курячого проса), мишію сизого, зеленого та ін.

Види й конструкції борін під час досходового обробітку залежать від глибини загортання насіння. Чим вона менша, тим легшою має боти борінка і мінімальною глибина розпушування. У виробництві широко застосовують середні борони (БЗС) і легкі посівні борінки, так звані райборінки (ЗОР-0,7), а також легкі сітчасті борони та бо­рони типу гвоздівок. Останні дуже ефективні для до- і післясходово-го боронування на посівах кукурудзи, соняшнику, сої, гороху. Нині розроблено конструкції борін з регульованою глибиною обробітку, якими іноді можна проводити навіть передпосівну культивацію, зокрема, при сівбі ранніх ярих і цукрових буряків.

Для суцільного перед- і післяпосівного обробітку застосовують також зубо-дискову борону, розроблену молдавськими вченими. У такій бороні на притуплені зуби прикріплюють невеличкі диски діаметром 10 — 12 см.

Боронування частіше проводять по діагоналі або впоперек на­прямку сівби. Важливо додержувати інтервалів між боронування­ми, які визначаються сходами бур'янів у фазі «білої ниточки» і мо­жуть становити 3 — 4, 4 — 5, 5 — 6 днів. Чим вологіша земля і вища температура, тим швидше з'являються сходи бур'янів і інтервали між обробітками скорочуються.

Іноді потрібно боронувати у два сліди, але доцільніше неодночас­но. Другий обробіток краще провести через 4 — 6 год або наступного дня. Тоді можна чіткіше визначити якість боронування і необхід­ність у повторному обробітку.

Тривалі спостереження у дослідах і на виробництві свідчать, що до- і післясходові боронування — ефективний захід боротьби з бур'янами і посилення росту рослин (табл. 7).

На посівах просапних і гороху та інших культур боронування не тільки знищує сходи бур'янів, а й запобігає випаровуванню вологи. Велике значення має воно на посівах багаторічних трав, зокрема люцерни й еспарцету. Посіви люцерни боронують важкими борона­ми (БЗТ), еспарцету — середніми. Іноді боронують і посіви конюши­ни. Боронування посівів люцерни починають з першого року їх ви­користання, застосовуючи також голчасті борони (БИГ-3).

Не завжди боронування зубовими боронами є доцільним на зріджених посівах озимих культур.

Злакові багаторічні трави та їх суміші з люцерною, еспарцетом обробляють голчастими боронами.

Дискування нещільнокущових злакових трав може призвести до знищення вузлів кущення. Дисковими боронами можна обробляти посіви люцерни на корм і насіння 2 — 3 років використання. Його не слід застосовувати на посівах еспарцету, конюшини, лядвенцю ро­гатого. Дискування проводять упоперек або по діагоналі до напрям­ку рядків. Проте цей обробіток значно травмує кореневі шийки і може затримати відростання рослин. Ефективним може бути повер­хневий фрезерний обробіток на глибину до 1 см легкими фрезерни­ми барабанами. Видаляючи верхні бруньки «коронки» — верхньої частини кореневої шийки, цей обробіток сприяє відростанню на ній сплячих бруньок.

Отже, при обробітку посівів різними типами борін слід правиль­но підбирати типи знарядь, визначати строки і глибину обробітку.

Агроекологічне значення міжрядних розпушувань. Основне за­вдання міжрядних розпушувань — боротьба з бур'янами, підрізан­ня у міжряддях, присипання та підгортання їх у захисних смугах. Міжрядні розпушування поліпшують умови вегетації рослин, тем­пературний, повітряний, водний, поживний та мікробіологічний режими ґрунту. В Лісостепу і Степу розпушування запобігає утво­ренню глибоких тріщин, втраті вологи, зменшує перегрівання ґрун­ту. Посилення газообміну в ґрунті поліпшує діяльність вільноживу-чих азотфіксуючих бактерій, корисних мікроорганізмів, процеси ні­трифікації та ін. Міжрядні обробітки (розпушування) особливо ефек-

7. Вплив до- і післясходових боронувань посівів кукурудзи і гороху на забур'яненість полів (за даними О. І. Зінченка, Г. О. Коваленка)

8. Вплив боронування і міжрядних обробітків на кількість бур'янів і затрати сукупної енергії на обробіток посівів гібриду кукурудзи Колективний 244 (обліки у фазі викидання волотей) (за даними О. І. Зінченка, Г. О. Коваленка)