Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.4.1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ УДОБРЕННЯ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР

Для одержання екологічно чистої продукції необхідно широко використовувати органічні та біологічні джерела живлення рослин. Мінеральні добрива дорогі і несприятливо впливають на екологічні умови довкілля. Так, азот добрив, особливо при високих нормах вне­сення, легко мігрує в нижчі шари ґрунту (на глибину 4 — 6 і навіть 10 — 12 м) і через ґрунтові води потрапляє у водойми. Погіршується також якість рослинницької продукції та кормів внаслідок підви­щення вмісту в них нітратів.

У більшості господарств України отримання високих врожаїв польових культур забезпечує органо-мінеральна система живлення рослин, сприяючи також підвищенню якості продукції, родючості та агрофізичних показників ґрунту. Перехід переважно на органічну систему удобрення польових культур можливий лише у господар­ствах з високорозвиненим тваринництвом. Це насамперед тварин­ницькі господарства, де є можливість отримувати від 12 — 14 до 16 — 18 т гною на 1 га ріллі. Така кількість органічних речовин забез­печує високий рівень кругообігу елементів живлення у ланці поле — ферма — поле з додатковим застосуванням інших органічних джерел живлення рослин. Так, на віддалених від ферм полях доцільно вико­ристовувати солому, подрібнені стебла соняшнику і навіть кукуру­дзи для поповнення запасів органічної речовини в ґрунті (їх при­орюють). У США, наприклад, щорічно приорюють близько 550 млн т сухих органічних решток (до 75 % усіх відходів рослинництва). Для посилення мінералізації органічних речовин до них додають сечовину, рідкий гній, азотні добрива.

Різні органічні речовини заорюють переважно восени. На Поліссі і в західних районах України, де вологи достатньо і процеси міне­ралізації відбуваються активно, гній і компости можна заорювати також навесні. У процесі виробництва і переробки сільськогосподар­ської продукції накопичується велика кількість органічних відходів, які шкодять навколишньому середовищу. Їх компостування дає змогу отримувати цінні органічні добрива.

Цінним органічним добривом є також пташиний послід, який доцільно вносити локально — в рядки під час сівби. Перспективни­ми є вермикомпости — органічні добрива, які виготовляють за до­помогою дощових черв'яків.

Великим резервом дешевих цінних органічних добрив є вирощу­вання сидеральних культур, зелену масу яких приорюють.

У польових сівозмінах Лісостепу, Полісся і західних районів Сте­пу в умовах зрошення є можливість щорічно відводити під після­жнивні сидерати по 1 — 1,5 поля після збирання озимої пшениці та інших озимих зернових, а також ярих — ячменю, вівса.

Цінним джерелом органічних добрив є торф, але широке його використання недоцільне. Торфовища акумулюють вологу, якою живляться струмки, річки, озера. Доцільно більше використовувати ставковий мул і озерний сапропель. У тривалий час нечищених ста­вках добувають 10—15 тис. т/га цінного органічного добрива. Навіть 5 тис. т його достатньо для відчутного поліпшення поживного ре­жиму і механічного складу ґрунту на площі 15 — 20 га.

Основним джерелом азоту для рослин є атмосферне повітря, в 1 км2 якого міститься така кількість азоту, якої достатньо для удоб­рення 1 млн гектарів посівів. Значну кількість азоту нагромаджу­ють у ґрунті бульбочкові та вільноживучі азотфіксуючі бактерії — клостридіум пастеріанум, азотобактер хроококум, а. агіле, а. віне-ланції. Незначна кількість азоту надходить у ґрунт з опадами (до 30 кг/га), особливо із зливовими дощами. Є припущення, що рослини засвоюють азот також листям з повітря у вигляді аміаку (І. С. Шаті-лов). Цей аміак надходить з ґрунту разом з вуглекислим газом.

Бульбочкові бактерії містяться переважно на корінцях бобових, деяких злакових та інших культур.

Тривалі дослідження в Уманській сільськогосподарській акаде­мії (О. І. Зінченко, А. І. Ліпінський, М. Т. Дзюган) показали, що з рослинними рештками (коріння і стерня) бобових багаторічних трав за вегетацію у ґрунт надходить 160 - 190 кг/га азоту, 40 - 60 фосфо­ру, 160 — 180 калію. Майже стільки поживних речовин виноситься з урожаєм. Якщо врахувати й інші джерела надходження азоту в ґрунт, зокрема за рахунок вільноживучих у ґрунті асоціативних азот­фіксуючих бактерій та з атмосферними опадами, то виявляється, що після вирощування багаторічних бобових трав створюється позити­вний баланс азоту в ґрунті (табл. 9).

9. Склад гумусу в орному шарі ґрунту після трирічного застосування органічних і органо-мінеральних добрив, % (за даними В. П. Патики, І. А. Тихоновича, І. Д. Філіп'єва, В. В. Гамаюнової, І. І. Андрусенка)

 

 

 

 

 

Тверда

 

 

 

 

Без

Підсти-

Осадо-

фракція

 

Тверда

Осадо-

Група

добрив

лковий

вий

безпідс-

Ni^nPan

фракція

вий

вуглецю

(конт-

гній,

мул +

тилко-

IN 15U-L Уи

№оо +

мул +

 

роль)

ЗО т/га

№оо

вого

 

N150P90

N150P90

 

 

 

 

гною

 

 

 

Загальний

0,426

0,488

0,474

0,522

0,487

0,555

0,666

Гумінових кислот (гк)

0,225

0,262

0,262

0,270

0,254

0,295

0,373

Фульвоки-слот (Фк)

0,201

0,226

0,2

0,252

0,233

0,260

0,293

Сгк : СФк

1,12

1,16

1,23

1,07

1,09

1,13

1,27

Примітка. Вихідний вміст груп вуглецю: загального — 0,433 %; гумінових кис­лот — 0,23; фульвокислот — 0,203; відношення вуглецю гумінових кислот до вугле­цю фульвокислот — 1,13.

Посилення симбіозу небобових рослин з бульбочковими бактері­ями у майбутньому дасть змогу за рахунок цього джерела підвищи­ти баланс азоту в рослинництві.

Інтенсивне виробництво органічних добрив у поєднанні з біоло­гічними джерелами азоту та мінеральними добривами забезпечить надійну основу живлення рослин. У господарствах з високорозвине-ним тваринництвом вирощують високі врожаї при бездефіцитному, як правило, балансі поживних речовин у сівозмінах.

Крім макроелементів (азоту, фосфору, калію, кальцію та ін.) ве­лике значення для живлення рослин мають мікроелементи — мідь, марганець, бор, цинк тощо. Їх або вносять у ґрунт у вигляді добрив з мікроелементами (наприклад, молібденізований та боратний супер­фосфат та ін.), або обпудрюють насіння.

Важливо також застосовувати добрива нового типу, які збагачу­ють ґрунт на гриби, бактерії, водорості та інші компоненти, роблять його біологічно активним.