Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.4.1. Літосфера Львівської області

За даними Управління земельних ресурсів Львівської обласної адміністрації, з 2183 тис. га загальної площі земель Львівщини найбільше припадає на сільськогосподарські угіддя.

Основними проблемами з охорони земельних ресурсів в області є охорона земель від впливу водної ерозії ґрунтів та рекультивація порушених земель (див. табл.  9).   1992 року було рекультивовано 928 га; 1993-го — 693 га; 1994-го — 545 га; 1995-го — 500 га; 1996-го — 324 га.

Для ґрунтового покриву області характерний інтенсивний розвиток водної ерозії: щорічно з кожного гектара орних земель зноситься в середньому 16,3 т родючого ґрунту, разом з яким втрачається велика кількість гумусу і поживних речовин.

Таблиця 9. Наявність порушених і відпрацьованих земель

Рік

 

1992

 

1993

 

1994

 

1995

 

1996

 

Площа, га

 

928

 

693

 

545

 

500

 

324

 

1996 року здійснено такі агротехнічні протиерозійні заходи: оранка поперек схилів — 200 тис. га; щілювання ріллі, зябу і просапних культур — 92 тис. га; щілювання пасовищ, сіножатей — 10,3 тис. га; смугове розміщення сільськогосподарських культур — 8,3 тис. га; переривчасте бороздування міжрядь просапних культур — 12,6 тис. га; залуження сильноерозованих земель на площі 3,3 тис. га; посадкапротиерозійних лісонасаджень на площі 143 га.

За даними Львівської проектно-пошукової станції хімізації сільського господарства, 1996 року на вміст солей важких металів (кадмію, свинцю, цинку, міді, ртуті, марганцю) було обстежено 140 тис. га сільсько­господарських земель. Проаналізовано 1278 проб ґрунтів. Виявлено перевищення (менш як удвічі) нормативного вмісту міді у 10 пробах та цинку у — 19 пробах.

На залишки пестицидів було проаналізовано 4168 ґрунтів. Понаднормативного вмісту гербіцидів не виявлено. Вміст радіонуклідів у ґрунтах аналізувався на 20 основних та чотирьох додаткових контрольних точках, що охоплюють усі райони області. Гама-фон сільськогоспо­дарських угідь становив 4 — 13 мікрорентген за годину. Вміст радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 не перевищував природного фону.

Забруднення навколишнього середовища негативно впливає на здоров'я населення Львівщини. За даними Управління статистики, у Львівській області на території 21,8 тис. км2 проживає 2778,3 тис. чол., у тому числі 1693,6 тис. чол. міського населення і 1084,7 — сільського. Як свідчать останні дослідження, нині продовжується процес зниження народжуваності населення —якщо цей показник на 1000 населення 1994 року становив 11,8, то 1996-го — лише 11,09. Смертність населення області залишається високою: на 1000 чол. населення 1994 року — 11,86, у 1996-му — 12,05. Зростає дитяча смертність: у 1994-му — 13,5, 1996-му — 16,3 (на 1000 народжених дітей).

Зростає кількість хвороб, пов'язаних із забрудненням навколишнього середовища (див. табл. 10).Однозначного і безпосереднього зв'язку між станом забруднення навколишнього природного середовища і станом захворюваності населення області не простежується. Проте, наприклад, захворюваність дітей гіпоплазією зубів у смт. Соснівка пов'язана з великим техногенним навантаженням на цей регіон і наявним фактичним забрудненням атмосферного повітря, ґрунту, підземних водоносних горизонтів шкідливими речовинами внаслідок виробничої діяльності шахт. Інтенсивне забруднення району призвело до закриття Соснівського водозабору, що погіршило умови проживання населення.

Таблиця 10. Динаміка захворюваності населення по окремих нозологіях*, які пов'язані з забрудненням навколишнього середовища

Нозологія

 

Показник на 1000 дорослих по роках

 

 

1994

 

1995

 

1996

 

Усі форми гіпертонічної хвороби

 

8,6

 

7,1

 

7,2

 

Хронічний бронхіт

 

1,6

 

1,6

 

1,6

 

Злоякісні пухлини

 

2,24

 

2,36

 

2,46

 

Рівень первинної інвалідності

 

7,62

 

7,24

 

8,20

 

Нозологія — учення про хвороби, їх класифікацію і номенклатуру

ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ

Кожна людина у процесі життєдіяльності набуває певних звичок. Звички — це форма поведінки людей, що виникає під час навчання і багаторазового повторення у різних життєвих ситуаціях, складові яких виконуються автоматично. Психофізіологічною основою звичок є динамічний стереотип, тобто добре засвоєна і закріплена тимчасовими зв'язками програма дії. Стосовно здоров'я людини та способу її життя звички можуть бути корисними і шкідливими.

Корисною, наприклад, є звичка дотримуватись режиму дня. Вона сприяє зміцненню здоров'я, підвищенню працездатності, і врешті — довголіттю. Що раніше ця звичка сформувалася, то організованіша людина, міцніше її здоров'я, легше такій людині позбутися неприємностей.

Шкідливі ж звички, навпаки, дезорганізовують людину, послаблюють її волю, знижують працездатність, порушують здоров'я і скорочують тривалість життя. Що раніше вони утворюються, то згубніше діють і тим складніше їх позбутися. Ці звички завдають безліч бід і страждань. Найпоширенішими факторами, що негативно впливають на стан здоров'я людини, є такі шкідливі звички, як алкоголь, куріння, наркотики.

Алкоголь — підступний і дуже небезпечний ворог, який руйнує здоров'я, знищує людину морально і фізично. Внаслідок частого вживання алкоголю виникає хвороба — алкоголізм.

Алкогольним сп'янінням називають грубе порушення нормальної фізіології головного мозку внаслідок отруєння. Алкоголь за своїми психотропними властивостями належить до наркотичних речовин, однак не є наркотиком. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, від алкоголізму щорічно вмирає близько 6 млн. людей — це більше, ніж вмирає від такої страшної хвороби, як рак.

Алкоголізм — велике соціальне лихо. Більшість злочинів скоюють у стані сп'яніння. Алкоголь негативно впливає і на центральну нервову систему, вражаючи всі органи, веде до деградації особистості.

Унаслідок вживання спиртних напоїв порушується розумова і фізична працездатність, посилюється втома. Алкоголь знижує працездатність на 16—17 відсотків, при цьому втома настає швидше, ніж звичайно.

Особливо різко знижується працездатність в осіб, професійна діяльність яких вимагає посиленої уваги. Алкоголь знижує швидкість рухової реакції. Так, після випитої склянки пива швидкість рухової реакції знижується в середньому на 13—16 відсотків, точність реакції на рухомий об'єкт на 17 — 21 відсоток, точність м'язових зусиль на 14 —19 відсотків. Алкоголь порушує нормальну фізіологію головного мозку внаслідок його отруєння. Це порушення пояснюється тим, що спирт особливо інтенсивно накопичується у нервовій тканині. Тому в мозку його концентрація набагато більша, ніж у крові. Після приймання навіть невеликих доз иа олю знижується стійкість та інтенсивність уваги, порушуються процеси 3/1 слення і пам'яті. Працівникові треба більше часу, щоб оцінити виробничу ситуацію і прийняти рішення, а це знижує його готовність до дії.

Куріння є причиною багатьох важких захворювань. Захоплення курінням набуває загрозливих розмірів. Це — шкідлива звичка не тільки чоловіків, а й жінок.

Суспільна думка, на превеликий жаль, мало або майже зовсім не засуджує цієї згубної звички, яка по суті є однією з форм наркологічної хвороби. Виявлено, що у тютюновому димі міститься близько 8 відсотків окису вуглецю, нікотинова, синильна, мурашина, масляна, сірчана кислоти, сірчаний свинець, бензапірєн, триокис миш'яку, радіоактивний елемент полоній, тютюновий дьоготь та інші отруйні речовини. Одним з найшкідливіших для здоров'я людини є нікотин. Дим від 25 цигарок містить близько двох крапель чистого нікотину, тобто таку кількість отрути, якої достатньо для того, щоб убити собаку. В світі від куріння щорічно гине 2,5 млн. чоловік і, за прогнозом спеціалістів, до 2050 року ця цифра сягне 12 млн. У середньому кожна сигарета зменшує життя регулярного курця на 5,5 хвилини.

Куріння сприяє виникненню різних заворювань. Найчутливішою до дії нікотину є центральна нервова система: спочатку вона збуджується, а потім пригнічується. Нікотин згубно впливає на пам'ять, внаслідок чого знижується швидкість запам'ятовування, обсяг пам'яті, сповільнюється швидкість та чіткість реакції, притуплюється увага, погіршується гострота зору і знижується м'язова сила.

Нікотин, звужуючи судини мозку, ускладнює надходження крові до мозку, в результаті чого виникає головний біль, запаморочення. Нікотин порушує діяльність серцево-судинної системи, підвищує тонус судинної стінки, спричиняє звуження кровоносних судин, сповільнює швидкість руху крові.

Недостатньо насичена киснем кров повільно тече по звужених судинах, спричиняючи кисневий голод тканин організму і передусім м'язу серця (міокарда). Спочатку внникає біль у ділянці серця, настає розлад кровопостачання міокарда (змертвіння його ділянки, тобто інфаркт міокарда). Ймовірність виникнення інфаркту у курців у кілька разів вища,  ніж у тих,  хто не курить.  Коли людина курить,   її пульсприскорюється до 15 —18 ударів за хвилину, підвищується артеріальний тиск. У курців серце скорочується за добу у 12—15 тис. разів частіше, ніж у людини, що не курить, у 5 — 8 разів частіше курці раптово вмирають від серцево-судинних захворювань.

Виявлено також шкідливий вплив нікотину на органи дихання. Під час куріння утворюється дуже шкідлива речовина, так званий тютюновий дьоготь (смолянистий темний наліт, який осідає у легенях курців). Людина яка щоденно викурює пачку цигарок, за рік поглинає 700 — 800 г дьогтю, молянисті речовини дьогтю є канцерогенними, сприяють захворюванню на рак легень.

Курці часто забувають про те, що під час куріння вони можуть завдати неприємностей оточуючим, які, навіть того не бажаючи, стають пасивними курцями. Від диму цигарок забруднюється атмосфера, підвищується концентрація канцерогенних речовин у повітрі. Тютюновий дим, який потрапляє у навколишнє середовище, містить більше шкідливих речовин і тютюнових смол, ніж дим, яким дихає сам курець. У розвинутих країнах Західної Європи, США, починаючи з 60-х років йде наполеглива боротьба проти куріння. У результаті скоротилася смертність від раку легенів. У той же час спеціалісти чекають збільшення кількості випадків захворювання на рак легенів у країнах СНД, адже сюди широким потоком ввозяться тютюнові вироби, причому не завжди кращої якості.

Наркоманія — справжнє зло всіх країн світу.

Це хвороба, викликана систематичним вживанням наркотиків, більшість з яких рослинного походження (морфій, кокаїн, героїн, пантопон, індійські коноплі та їх похідні у вигляді гашишу, маріхуани, анаші та інші) Наркоманія виявляється синдромом змішаної реакції, психічної і фізичної залежності, а також деякими психічними і соціальними феноменами. До наркоманії належить і зловживання снодійними препаратами. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, наркотики стали основною причиною передчасної смерті людей, випередивши серцево-судинні захворювання і злоякісні пухлини .Учені стверджують, що небезпечний кожний наркотик, навіть одноразове його вживання залишає слід у нервових клітинах мозку, у печінці, нирках і м'язах серця.

При повторному вживанні непомітно, але неминуче виникає звичка. При відсутності наркотика індивідуум відчуває нестерпний стан — абстиненцію. Людину переслідує відчай, неспокій, дратівливість, нетерпіння, біль у кістках, м'язах, вона страждає від важкого безсоння або жахливих снів. Під дією наркотиків збуджується нервова система, виникає екстаз, хворобливе захоплення і галюцинації. За останні п'ять років різко збільшилась кількість, особливо підлітків, які зловживають природними і синтетичними отруйними речовинами.

Соціальна небезпека наркоманії

•    наркомани погані працівники, їхня працездатність (фізична і розумова)знижена,

•    наркоманія завдає великої матеріальної і моральної шкоди, є причиною нещасних випадків на виробництві,

•    наркомани деградують фізично і морально, є тягарем для суспільства

•    наркомани входять до групи ризику розповюдження СНІДу,

•   наркологічна хвороба в усіх її проявах соціальне небезпечна, психічні захворювання загрожують майбутньому нації, у зв'язку з цим проблема набуває глобального значення.