Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.4.1. Об’єкти й загальна методика обліку витрат

4.1. Об’єкти й загальна методика обліку витрат

Метою обліку витрат і визначення собівартості продукції (робіт, послуг) є документоване, своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат на виробництво продукції для забезпечення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Витратами звітного періоду визнають або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнають витратами певного періоду водночас із визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати із доходом певного періоду, відображають у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод упродовж кількох звітних періодів, то витрати визнають шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнають витратами звітного періоду: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередню (авансову) оплату запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками.

Витрати на виробництво продукції рослинництва, тваринництва та інших виробництв у сільському господарстві формують за об’єктами обліку, планування й визначення собівартості продукції (калькулювання), а також за центрами відповідальності (підрозділами підприємства тощо). За цими об’єктами витрат відкривають рахунки аналітичного обліку сільськогосподарського ви­робництва.

Першою групою об’єктів обліку витрат є культури (або групи культур): зернові культури, технічні культури, картопля та овоче-баштанні культури, кормові культури, плодово-ягідні культури та виноградники, квітництво (за видами), розсадники плодово-ягідних культур, плантації хмелю.

Другу групу об’єктів обліку витрат становлять витрати на роботи під урожай майбутнього року: посіви озимих зернових культур, оранка на зяб, лущення стерні, внесення добрив тощо. Наприкінці року витрати цієї групи підсумовують і залишають нерозподіленими (незавершене виробництво). Наступного року суми незавершеного виробництва, що були на початок року, закривають методом розподілу витрат між культурами (групами культур). Окремі витрати цієї групи можуть стосуватися продукції кількох років (витрати за посівами багаторічних трав, витрати на вапнування ґрунтів тощо). Ці витрати розподіляють порівну між культурами, які вирощують на конкретних площах упродовж встановленого терміну.

До третьої групи об’єктів належать витрати, що підлягають розподілу між кількома культурами чи видами робіт: на зрошення та осушення земель, догляд за полезахисними лісовими смугами тощо. Наприкінці року ці витрати розподіляють між певними культурами пропорційно до зайнятих ними площ. Якщо облік витрат здійснюють загалом по підприємству, тоді фактичні витрати розподіляють між окремими культурами пропорційно до кошторисних витрат згідно з технологічними картами чи укрупненими нормативами.

Четверту групу об’єктів обліку витрат становлять центри відповідальності — структурні підрозділи сільськогосподарського підприємства. Якщо витрати облікують загалом по конкретному господарському формуванню (виробничі кооперативи, орендні колективи тощо), фактичні витрати підрозділу розподіляють між окремими культурами пропорційно до кошторисних витрат згідно з технологічними картами чи укрупненими нормативами, суми яких за потреби мають бути скориговані на індекс інфляції.

У рослинництві, крім сільськогосподарської продукції, об’єк­тами обліку витрат можуть бути роботи, виконані впродовж поточного року під урожай майбутнього року.

У тваринництві об’єктами обліку витрат можуть бути окремі види тварин (велика рогата худоба, тварини на відгодівлі, свинарство, вівчарство, птахівництво).