Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.4.4. Розвиток товару і товарного виробництва в сучасних умовах

Еволюція товару в сучасних умовах. Упродовж остан­нього століття відбувалася еволюція товару, в діалектиці відносин конкретної й абстрактної, приватної і суспіль­ної праці з'явилися якісно нові сторони.

Наочне уявлення про ці процеси може дати виробни­цтво сучасного автомобіля, який нині став звичайним то­варом. Наприклад, США і Японія щорічно виробляють майже по 15 млн. автомобілів. Сучасний автомобіль скла­дається в середньому з 15 тис. деталей (у тому числі до 1500 основних), виробництвом яких зайняті як гігантсь­кі компанії, так і величезна кількість дрібних підпри-ємств-постачальників. В цих умовах суперечність між аб­страктною працею, що створює вартість, і конкретною працею, що виробляє споживчу вартість, набуває нової, складнішої форми.

У створенні споживчої вартості автомобіля беруть участь декілька тисяч видів конкретної праці. Гігантська концентрація виробництва, зростання рівня усуспільнен­ня праці призводять до того, що конкретна праця все менше виявляється як приватна праця незалежного, еко­номічно відокремленого товаровиробника. У наймогутні-шої американської монополії, що виробляє автомобілі, —

«Дженерал моторз» — на початку 90-х років налічувало­ся до 40 тис. постачальників, а частка закупівель у сумі обігу становила приблизно 48%. В японських компаніях «Тойота» і «Ніссан» питома вага деталей та матеріалів, що закуповуються, становить понад 70%. В цих умовах зведення конкретних видів праці до абстрактної, а спо­живчої вартості до вартості, визначення конкретної праці як суспільної відбуваються через систему замовлень, кон­трактів, субпідрядів. «Дженерал моторз» встановлює з постачальниками тривалі виробничі зв'язки, і перетво­рення окремої деталі, вузла автомобіля на товар не відбу­вається звичайним шляхом повної та вільної конкуренції на ринку, а планується заздалегідь, набирає форми дого­вору. Головна фірма жорстко контролює витрати вироб­ництва у своїх відділеннях-постачальниках, вводить для них обмежений комерційний розрахунок, постійно орієн­туючись при цьому на зовнішніх постачальників. Це означає підрив товарного виробництва в сучасних умовах.

Один із важливих принципів організації ринку в роз­винутих капіталістичних країнах полягає в тому, що по­тенційний виробник, перш ніж почати виготовляти то­вар, знаходить покупця, попередньо укладає з ним пи­сьмову або усну угоду чи контракт. У них обумовлюють­ся якість товарів, ціни, термін поставок, платежі тощо. Завдяки цьому сфера ринкових відносин по суті перетво­рюється на сферу прямих зв'язків між виробниками і споживачами. У цьому випадку конкуренція відбуваєть­ся між виробниками або між споживачами, а також між виробниками і споживачами товарів.

У 70—80-ті роки завдяки комп'ютеризації й автомати­зації виробництва, переходу до гнучких виробничих сис­тем автомобільна промисловість частково починає працю­вати за індивідуальними замовленнями. Це означає, що кожна машина збирається й оснащується на потоковій лі­нії, конвеєрі відповідно до індивідуальних смаків, поба­жань майбутнього власника, які заносяться до програми комп'ютера. На основі майже 40 видів можна замовити кілька сотень зразків обробки або оснащення машин, що означає органічне поєднання стандартної масової продук­ції з індивідуальними замовленнями. Так знімається проб­лема підтвердження ринком суспільної необхідності това­рів, які виробляються, що свідчить про поступове поси­лення безпосередньо суспільної форми виробництва.

Ще сильніше підривається товарне виробництво (а водночас все менше конкретна праця виявляється у ви­гляді приватної) при посиленні втручання держави в еко­номіку. Воно відбувається через укладання державних

контрактів, закупівлю державою величезної частки виго­товленої продукції, що означає гарантований державний попит на неї.

Державний контракт — детально розроблений економічний і правовий документ, який регламентує організаційно-технічні, ад­міністративно-управлінські відносини при виконанні замовлення підрядниками.

Так, у розвинутих країнах світу через державну заку­півлю товарів і послуг реалізується до 20% їх загального обсягу.

Тенденції розвитку товарної економіки і виникнення безпосередньо суспільної форми виробництва. У межах сучасного товарного виробництва діють дві протилежні тенденції: до подальшого його розширення та до його під­риву. Дія тенденції до розширення зумовлена:

1) поглибленням спеціалізації суспільної праці (відга­луження окремих виробничих функцій у самостійні ви­робництва);

2) збільшенням кількості економічно відокремлених виробників (у США в 1947—1999 pp. кількість підпри­ємств зросла майже на 16 млн., що з погляду відносин власності означає відокремлення товаровиробників, які, виготовляючи товари чи надаючи послуги, вступають у відносини з іншими товаровиробниками і споживачами);

3) перетворенням науки на безпосередньо продуктив­ну силу (внаслідок чого матеріалізовані результати нау­кових досліджень у вигляді патентів, ліцензій, «ноу-хау» стають товаром);

4) зростанням ролі та економічної значущості сфери нематеріального виробництва (освіта, охорона здоров'я та ін.) у відтворенні робочої сили. Послуги, що надають ці галузі, перетворюються на товар. В умовах сучасного ка­піталізму товар набирає і таких потворних форм, як про­даж частин тіла (наприклад, однієї нирки людини, що потрапила на «дно» суспільства). Тенденція до розширен­ня товарного виробництва зумовлена також зростанням кількості населення та дією закону зростання потреб.

Дія тенденції до підриву товарного виробництва зу­мовлена:

1) подальшим розвитком масштабів одиничного поді­лу праці, основою якого є подетальна та поопераційна спеціалізація всередині окремих виробничих одиниць (матеріальною основою цих процесів є концентрація ка­піталістичного виробництва, яка зростає, виникнення й розвиток гігантських монополістичних об'єднань);

2) розширенням масштабів організованості та плано­мірності в межах окремих компаній;

3) розвитком контрактних відносин між монополія­ми, з одного боку, дрібними й середніми капіталістични­ми підприємствами — з іншого, за яких останні спеціа­лізуються на виробництві окремих деталей, вузлів для комплектування кінцевої продукції. Крім того, практич­но кожній операції купівлі-продажу між корпораціями передує укладення письмового або усного контракту, що має юридичну силу. Кожна зі сторін бере на себе зобов'я­зання щодо виконання умов контракту, а його порушен­ня передбачає судові санкції. Тому складаються попередні плани виробництва, його забезпечення устаткуванням, робочою силою, сировиною, фінансові плани підприємст­ва, плани науково-технічних досліджень тощо. В цих умовах нема потреби підтверджувати через ринок суспіль­не необхідний характер товарів, що виробляються.

Певний підрив товарного виробництва має місце й то­ді, коли держава укладає контракти на національному та міжнародному рівнях, централізовано регулює економі­ку. Таку ж роль значною мірою виконують гігантські банки, які створюють апарат для суспільного регулюван­ня процесу виробництва й розподілу продуктів.

Дія тенденції до підриву товарного виробництва зумо­влює зародження третьої основної форми суспільного ви­робництва — безпосередньо суспільної.

Безпосередньо суспільна форма виробництва — така організа­ція суспільного господарства, за яко/' внаслідок радикального розширення відносин планомірного та організованого виробниц­тва, а отже й процесу планування на мікро- і макрорівнях, задово­лення більшості суспільних потреб відбувається без перетворення продуктів праці на ринку на товар з участю грошей.

Низка процесів за дії цієї тенденції, безперечно, свід­чить про появу такої форми. Заперечення зародкових форм її існування — це позаісторичний підхід до товар­ної форми організації виробництва. Адже вона існувала не завжди і тому не може функціонувати вічно. Розви­ток її внутрішніх суперечностей неминуче спричинить появу розвинутішої форми, яка діалектичне, тобто з утриманням сильних прогресивних сторін, заперечить товарну форму. Ці прогресивні сторони будуть діяти в якісно інших, нових формах, підпорядковуючись при Цьому закономірностям розвитку безпосередньо суспіль­ної форми виробництва. Але загалом в наш час дія тен­денції до розширення масштабів товарного виробництва є переважаючою.