Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.4.7. Закон вартості та його функції. Економічний зміст закону вартості.

Закон вартості — особливий економічний закон (діє у деяких су­спільних способах виробництва), який виражає внутрішньо необ­хідні, суттєві й сталі зв'язки між суспільне необхідною працею (за­траченою на виробництво товару з урахуванням умов її відтво­рення) і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції.

У найбільш загальній формі закон вартості означає обмін еквівалентів, тобто обмін товарів та послуг між ви­робниками та їх купівлю на ринку відповідно до суспіль­не необхідних витрат на їх виготовлення.

Основні риси закону вартості:

1. Виражає внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв'язки між індивідуальним і суспільна необхідним робо­чим часом. У такому аспекті він набуває вигляду закону сфери безпосереднього виробництва. Згідно із законом вартості мінові пропорції при обміні товарів регулюють­ся суспільне необхідними витратами. Змушуючи товаро­виробників знижувати індивідуальну вартість їхніх това­рів (через поліпшення організації виробництва, впрова­дження нової техніки та ін.), цей закон є рушійною силою розвитку продуктивних сил. Про приблизне спів­відношення індивідуального і суспільне необхідного ро­бочого часу багато товаровиробників можуть дізнатися ще до того, як вивезуть товар на ринок.

2. Обмін еквівалентів, тобто обмін товарів відповідно до кількості та якості витраченої на них суспільне необхід­ної праці. У цьому разі закон вартості діє у сфері обміну.

3. Наявність сталих зв'язків між виробниками одно­го виду товарів через конкуренцію, за якої здійснюється взаємний тиск одного підприємця на іншого. Роль ру­шійної сили розвитку виробництва закон вартості у цьо­му разі виконує в нерозривній єдності сфер безпосеред­нього виробництва й обміну.

4. Наявність сталого зв'язку між попитом і пропози­цією. Якщо їх відносна рівність порушується, то обмін то­варів здійснюється не відповідно до кількості витрачено­го на них суспільне необхідного робочого часу. Так, за недостатньої кількості товарів ринкову вартість завжди регулюють товари, вироблені за гірших умов, а за над­лишкової їх кількості — виготовлені за найкращих умов. Конкретизацією цієї риси закону вартості є взаємозв'я­зок між кількістю та якістю суспільної праці, витраченої на виробництво певного товару, і суспільною потребою. Якщо кількість праці відповідає розмірам суспільної по­треби, то товар продається за його вартістю. Таким чи­ном закон вартості стихійно регулює пропорції розподілу суспільної праці між галузями.

5. Виражає внутрішньо необхідні зв'язки між працею виробника товарів у минулому (суспільне необхідним ро­бочим часом у момент їх безпосереднього виробництва) і теперішніми умовами виробництва. Тому вартість товарів зумовлюється не тим робочим часом, який затрачено на їх виробництво, а тим, який затрачено на їх відтворення.

6. Виражає внутрішньо необхідні й сталі зв'язки між вартістю та цінами товарів. Тому цей закон керує ру­хом цін так, що зменшення або збільшення необхідного робочого часу зумовлює зниження або підвищення цін виробництва.

Однак ціноутворення не на всі товари регулюється за­коном вартості. У сучасній планомірно-ринковій еконо­міці розширюється коло об'єктів, в основі ціни яких — капіталізація (необроблена земля, цінні папери та ін.).

Капіталізація доходів — визначення ціни певного об'єкта купівлі-продажу на підставі доходу, який приносить цей об'єкт.

Крім того, існує ціноутворення, за якого ціна визна­чається лише співвідношенням попиту та пропозиції (то­вари мистецтва та ін.). У класичному вигляді (коли ціни товарів коливаються навколо вартості) цей закон діяв ли­ше в умовах простого товарного виробництва. В епоху до-

монополістичного капіталізму з перетворенням вартості товарів на ціни виробництва закон вартості діє у формі коливання цін навколо цін виробництва (див. тему 2.5).

Основні функції закону вартості. Закон вартості є: 1) стихійним регулятором товарного виробництва (прос­того, капіталістичного), але не відокремлено, а в поєд­нанні з іншими економічними законами (законами відпо­відності виробничих відносин рівню і характеру розвит­ку продуктивних сил, зростанню продуктивності праці тощо у період існування товарного виробництва; закона­ми додаткової вартості, середньої норми прибутку та ін. у період розвитку капіталістичного товарного виробниц­тва); 2) рушійною силою стихійного розвитку продуктив­них сил; 3) основою диференціації товаровиробників. За товарної форми виробництва товаровиробники постійно змушені вдосконалювати нову техніку, технологію, полі­пшувати якість продукції, підвищувати продуктивність праці, знижувати індивідуальні витрати виробництва. Хто не робить цього, може швидко збанкрутувати; тому за цієї форми організації суспільного виробництва знач­но прискорюється прогрес у розвитку продуктивних сил. Водночас постійне коливання цін, зміни у ринковій ко­н'юнктурі призводять до розорення і витіснення з ринку маси дрібних виробників. У сучасних умовах цей процес зачіпає дрібні, середні та крупні фірми. Поступово поси­люється їх майнова диференціація.

Дія закону вартості разом з іншими факторами спри­яє формуванню ринкової економіки та її еволюції.