1.5. Процес торгівлі
1.5. Процес торгівлі
Для об’єктивного висвітлення великого значення цінних паперів як таких і їхнього обігу на фондовому ринку, не потрібно занадто довго шукати слів. Досить просто сказати: без цінних паперів, так само як і без грошей, економіка існувати не може. Випуск акцій дає підприємствам доступ до потрібних для них грошових ресурсів. Випуск облігацій закриває прорив, що утворився в державному бюджеті.
Перепродаж цінних паперів сприяє встановленню реальних цін та оптимальної галузевої структури народного господарства. Підкреслюючи важливість цінних паперів, ми трохи повторюємося, але вони того варті.
Фондовий ринок — явище об’єктивне. Однак водночас і суспільне. Його творять люди. Там, де виникають соціально-економічні об’єкти, з’являються і суб’єкти. Взаємодія об’єктів і суб’єктів створює третю складову фондового ринку — сказати б, технологію самої купівлі-продажу. Уже в самих цінних паперах закладено певні властивості, котрі потребують відповідних дій і через них реалізуються. Наприклад, випуск акцій неможливий без попереднього оголошення в засобах масової інформації, а облігація будь-якого виду передбачає наступну виплату відсотків. Ще більше процес функціонування фондового ринку зв’язаний із набором функцій, які згідно зі своїм статусом має виконувати кожний учасник фондової торгівлі. Емітент зобов’язаний реєструвати цінні папери, що їх він випускає, інвестор — виконувати накази своїх клієнтів. Реквізити цінних паперів і функції учасників створюють сукупну основу процесу торгівлі на фондовому ринку. Залишається накласти на цю основу порядок виконання кожного елемента процесу (дії, операції, угоди), взаємозв’язок елементів, їхню послідовність, етапні процедури, умови, норми і регламент виконання — і матимемо те, про що вже казали, — технологію фондового ринку. Їй буде присвячено окремий розділ цієї книжки. Поки що обмежимось розглядом загальних засад технології.
На об’єктивному характері фондового ринку ми наголошували не випадково. Об’єктивна необхідність інвестування коштів та їх одержання є причиною існування фондового ринку, але водночас кожна сторона майбутньої фондової операції має вільно вирішити питання про доцільність своєї участі в ній. Візьмімо, наприклад, приватну особу, в якої з’явилися вільні гроші. Вона може купити на них якісь матеріальні цінності (нерухомість, землю, промислове обладнання, меблі, транспорт, ювелірні вироби, твори мистецтва), а може перетворити свої гроші в інші грошові документи, наприклад у страховий поліс або депозитний сертифікат банку під певний відсоток. Серед цих документів одними з найпривабливіших є цінні папери. Але в будь-якому разі “привабливість” визначатиме сам інвестор і прийняте ним рішення або приведе його на фондовий ринок, або віддалить від нього.
Іншим шляхом прямує емітент у сферу фондової торгівлі. Йому не менше ніж інвестору доводиться міркувати про вибір джерела для покриття існуючих або майбутніх витрат: чи варто ставати емітентом, чи не простіше знайти внутрішні, іще не використані резерви виробництва? А коли й випустити цінні папери, то які саме? (Докладніше про методи обгрунтування рішень емітента можна прочитати в 4 розділі).
Обидва ці шляхи перетинаються у сфері посередництва, де також треба вибрати найефективніші способи надання посередницьких послуг емітентам та інвесторам з урахуванням, зрозуміло, інтересів самих ринкових посередників.
Стрижнем процесу фондової торгівлі є життєвий цикл паперу: випуск — обіг — погашення. Цей цикл охоплює процедуру емісії та реєстрації цінного паперу, зміну його власника, одержання результатів і завершення обороту. У межах цього циклу фіксуються операції первинного ринку, коли емітент продає цінний папір першому покупцеві, і вторинного ринку, де, власне, і розгортається боротьба за одержання зиску від обороту цінного паперу. Кожна ланка циклу складається з етапів, підетапів, стадій та операцій, що нагадують технологію звичайного виробничого процесу з його основними технологічними лініями, потоками, допоміжними підрозділами і службами. Усі численні й різноманітні складові цього процесу можна і треба привести у відповідну систему. Але починати систематизацію доведеться із самих цінних паперів.