1.5. Фактори виробничого і побутового середовища
Шкідливими факторами виробничого середовища є рівень шуму, вібрації, рівень електромагнітного і теплового випромінювання, ступінь загартованості і запиленості та ін.
Виробниче середовище — це середовище де людина здійснює свою трудову діяльність. Воно включає комплекс підприємств, організацій, установ, навчальних закладів, об'єктів транспорту, комунікацій та ін. Виробниче середовище є частиною штучного середовища мешкання людини.
Значну частину свого часу працююча людина проводить на робочому місці. Тому важливо знати вплив цього середовища на життєдіяльність людини в процесі роботи. Зокрема, у банківській установі мають місце такі небезпечні та шкідливі фактори:
ФІЗИЧНІ
• піднімально-транспортувальні машини та механізми,
• автотранспортні засоби,
• електричний струм, що використовується у приладах технологічного устаткування, інших цілях та потребах,
• рухомі частини друкарських машинок, іншого виробничого устаткування,
• наявність зброї у деяких категорій працівників,
• підвищені рівні електромагнітного випромінювання (ЕМВ) шуму під час роботи на комп'ютерах статичної електрики, іонізації повітря Психофізіологічні
• статичні та динамічні перевантаження, розумове перенапруження,
• перенапруження зорового аналізатора
Шум — одна з форм фізичної дії середовища, безпосередньо впливає на працездатність.
Джерелами шуму є транспорт, насоси, двигуни, пневматичні та електричні інструменти, верстати, будівельна техніка.
У робітників, які мають справу з шумними машинами та механізмами виникають стійкі порушення слуху. Проте тривала дія шуму впливає не на слух, вона робить людину нервовою, погіршує її самопочуття, жує працездатність та швидкість руху, сповільнює розумовий процес, людина стає дратівливою та пригніченою. Такий стан може спричинити аварію на виробництві. Продуктивність праці помітно знижується, як наслідок — неякісна робота.
На нинішній день шум — один з важливих факторів шкідливого впливу нашої цивілізації, він є не менш небезпечнішим, ніж забруднення повітря та води.
Умовною одиницею характеристики сили (інтенсивності) шуму є децибел (дБ), який показує, наскільки шум (звук) у відносних одиницях вище порогу слухового сприйняття людей. Допустимі межі сили шуму в різних умовах становлять 45—35 дБ, больовий поріг — 140 дБ.
У разі постійного шумового фону до 70 дБ виникає порушення ендокринної та нервової систем, 90 дБ — порушує слух, 120 дБ — призводить до фізичного болю, який може бути нестерпним. Шум, що утворюється під час тихої розмови між студентами в умовах навчального часу, вимірюється в 10—12 дБ і є перешкодою для роботи.
Рекомендовані такі діапазони шумів для приміщень різного призначення: для сну та відпочинку — 30—40 дБ, для розумової роботи — 45—55 дБ, для робітників цехів, гаражів, магазинів — 56—70 дБ.
Рівень шуму в приміщеннях банківських установ повинен відповідати вимогам ГОСТу 12.1.003-76 «Шум. Загальні вимоги безпеки». При цьому рівень шуму на робочих місцях службових приміщень (кабіна касира оборотної каси, господарсько-побутові приміщення) не повинні перевищувати норм, встановлених для приміщень управління та робочих кімнат, а у виробничих приміщеннях (склади, операційні каси перерахунку), де передбачене використання засобів механізації, — відповідно до даних таблиці 11).
Таблиця 11.Нормування рівня шуму в приміщеннях банку
Робочі місця
| Рівні звукового тиску в дБ в октавних голосах із середньогеометричними частотами, Гц
| Рівень звуку та еквівалентні рівні звуку в дБ
|
| 62 125 250 500 1000 2000 4000 8000
|
|
Службові приміщення касового вузла
| 79 70 68 58 55 52 50 49
| 60 _ _
|
Виробничі приміщення касового вузла
| 89 82 77 73 70 68 66 65
| 75
|
Для перерахунку металевих монет обладнують окремі приміщення, стеля та стіни яких мають бути оббитими звукопоглинаючими матеріалами (перфорованою плитою, драпіровочними матеріалами і т.п.) відповідно до ГОСТу 12.1.029-80 «Засоби та методи захисту від шуму». Для захисту від шуму необхідно знижувати його рівень. Для цього ористовують шумовловлюючі екрани, поглинаючі фільтри, Встановлюють безшумні механізми, змінюють технологію виробництва та динаміку транспортних потоків, використовують зелені насадження, шумозахисні полоси будинків та споруд.
Вібрація — це тремтіння всього тіла або окремих його частин у результаті виконання певних робіт. Вібрації завдають великої шкоди здоров'ю людини — від перевтоми організму та незначних змін функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності, нервової системи, деформації м'язів, костей, порушення чутливості шкіри, кровообігу та ін. Вібрації частотою понад 200 Гц перевантажують нервову систему людини, потребують підвищеної психічної напруги.
Для зменшення вібрації на підприємствах використовують віброізоляції, пружинні опори та основи, віброгасячі рукавиці, прокладки, килимки.
Електромагнітні випромінювання — це процес утворення вільного електромагнітного поля, що випромінює прискорено рухомі заряджені частинки. Головними їх джерелами є телевізійні та радіолокаційні станції, високовольтні мережі електропередач, електротранспорт, установки радіозв'язку, комп'ютерна техніка. Підвищений рівень електромагнітних випромінювань шкодить здоров'ю людини. Передусім від цього страждають нервова і серцево-судинна системи, виникають головний біль, перевтома, порушення сну.
Електромагнітні поля виникають також в атмосфері при атомних вибухах. Вони є короткочасними, тому мають назву — електромагнітні імпульси. Одночасно з ними виникають радіохвилі, що сприймаються апаратурою як перешкоди. Під дію електромагнітного імпульсу можуть потрапити лінії зв'язку, електропостачання, а також апаратура, що пов язана з ними. Тому всі наземні лінії повинні бути двопровідникові та добре ізольовані від землі. Захист від ЕМВ — екранування, засоби індивідуального захисту, скорочення часу перебування в зоні ЕМВ.
Теплове випромінювання виникає за рахунок внутрішньої енергії човин при певній температурі і характеризується наявністю теплового потоку (кількість тепла, що проходить за одиницю часу через одиницю оверхні) і може викликати опіки, теплові вибухи.
Наведені вище параметри факторів виробничого середовища НЗ визначає сама, проектуючи і будуючи ті чи інші об'єкти. Межа параметрів повинна забезпечити безпеку, а в деяких випадках ікомфортне забезпечення трудової діяльності При цьому функціонування об'єкта в цілому повинно бути безпечним для навколишнього середовища.
Однак нормальне функціонування об'єкта під дією тих чи інших факторів порушується, а параметри можуть вийти за межі встановлених. У результаті виникне загроза не лише для подальшого функціонування об'єкта а й для здоров'я, а у деяких випадках і для життя працюючих на об'єкті людей
Наслідки надзвичайних ситуацій залежать від характеру виробництва Так, надзвичайні ситуації на вибухонебезпечних об єктах супроводжуються потужними вибухами, на пожежонебезпечних — великими пожежами, на радіаційних — зараженням місцевості радіаційними речовинами Усе це призводить до значних матеріальних збитків та людських жертв.
Побутове середовище — це середовище проживання людини тобто сукупність житлових будов споруд спортивного і культурного характеру, а також комунально-побутових організацій і установ.
Параметрами цього середовища умовно можна вважати
• кількість житлової площі на людину,
• ступінь електрифікації та газифікації житла,
• наявність центрального опалення,
• наявність холодної та гарячої води,
• рівень розвитку громадського транспорту та ін.
Отже, параметри побутового середовища повністю визначають комфортні умови проживання людей у даному регіоні та залежать від ступеня цивілізації і рівня життя людей.
У нормальних умовах проживання параметри підтримують самі люди, які проживають у даному регіоні.
Однак під дією тих чи інших факторів, і передусім природного та воєнного характеру, ці параметри можуть вийти за межі умовності, а відтак може виникнути загроза для здоров'я і життя людей.
При цьому наслідки надзвичайних ситуацій у побутовому середовищі цілком залежать від факторів, що призвели до надзвичайних ситуацій.