10. 8. Стан рівноваги платіжного балансу

10.8. Стан рівноваги платіжного балансу

Якщо загальна сума платежів за міжнародними операціями країни відповідає бюджету, то такий стан називається рівновагою платіжного балансу. Коли ж держава не може підтримувати рівень витрат відповідно до бюджету, то спостерігається нерівновага платіжного балансу.

Порушення рівноваги платіжного балансу потребує певних змін, зокрема: змін рівня цін; доходу; валютних курсів та інших макроекономічних показників.

Аналіз рівноваги платіжного балансу ґрунтується на визначенні стану:

балансу поточних платежів;

базового балансу;

балансу офіційних розрахунків.

З поняттям рівноваги платіжного балансу пов’язане поняття фінансування сальдо платіжного балансу.

Як і будь-яка інша економічна система, платіжний баланс зазнає впливу різних зовнішніх та внутрішніх факторів, дія яких має різну тривалість у часі.

Отже, розрізняють рівновагу платіжного балансу:

довгострокову;

середньострокову;

короткострокову.

Довгострокова рівновага — забезпечується відсутністю сальдо з торгівлі товарами та послугами протягом тривалого періоду часу, тобто NBc = 0, NBс — чистий баланс поточного рахунка.

Середньострокова рівновага підтримується через механізм довгострокового кредитування. Стан базового балансу визначає середньострокову рівновагу. Сальдо базового балансу — це сумарний результат поточного балансу і балансу руху довгострокового капіталу, тобто NBc + NBk = 0, NBk — чистий баланс рахунка руху довгострокового капіталу.

Короткострокова рівновага має місце у тому разі, коли у звітному періоді відсутні будь-які дії урядових органів щодо використання офіційних резервних активів. Вона має місце за відсутності сальдо рахунка офіційних резервів, тобто NBr = 0.

Аналіз причин порушення рівноваги платіжного балансу ґрунтується на визначенні категорії незбалансованості зовнішніх розрахунків даної країни, до яких належать:

сезонний, або випадковий дисбаланс — сезонні коливання обсягів експорту та імпорту;

структурний дисбаланс — країна недостатньо швидко пристосовується до змін попиту на експорт та імпорт;

циклічний дисбаланс;

дисбаланс через дестабілізуючі спекуляції і «втечу капіталу»;

дисбаланс з інших причин, до яких відносять заходи валютного регулювання, а також глобальні технологічні зміни в економіці.

Загальними умовами, що мають виконуватися для досягнення рівноваги платіжного балансу, є:

досягнення нульового сальдо, тобто рівність дебету та кредиту, у базисному балансі чи балансі офіційних розрахунків;

повна зайнятість по країні;

відсутність істотних обмежень за міжнародними операціями в країні.